Блог
Всі
Новини, Думки вголос
Нарешті наважилася вести блог для творчих людей, письменників початківців і просто тих, хто любить читати.
Навіщо? Це найпотужніший стусан в бік творчості. Якщо ти заявляєш, що ти письменник-початківець людям, то логічне запитання від них - "А де твої твори?" І якщо вже є блог, і там ти смієш щось говорити про діяльність письменника, то будь добра - пиши! Ось я і пишу.
Мені так це потрібно...тому я пишу...
Я потроху вчуся виражати свої думки так, щоб можна було передати не тільки зміст, суху інформацію, не просто міркувати на занудні теми або заявляти, що я розбираюся в якомусь питанні, зовсім ні. Мені подобається піднімати своїми статтями настрій, дарувати людям сильні та світлі думки.
Напевно, це призначення всіх творчих людей - висловлювати своє бачення світу через мистецтво. Через музику, картину, танець, книгу.
Загалом у мене є непереборне бажання ділитися своїми думками з іншими.
Мета цього блогу надихати, мотивувати, заряджати позитивною енергетикою, ділитися хорошими думками ...
Час знайшовся, цілі поставлені, пріоритети визначені. Натхнення, не маючи іншого вибору, підпорядковується моїй завзятості.
Ух, привіт мотивація, прощай лінь! 😃🔥
P. S. зворотний зв'язок у вигляді відгуків, критики, обурених криків або подяки дуже навіть вітається!
Всім добра та радості! 🙏✨
2
33
Surgebook
Новини
Бути частиною команди, де у людей горять очі, де все роблять з любов'ю і з повною віддачею. Вчитися у них, фантазувати, творити - це щастя.
Я всього другий день у цій творчій майстерні. Для мене це щось нове та цікаве. Очі розбігаються, скільки ж тут книг. Кожна говорить своєю мовою і розповідає відомі тільки їй історії.
Це надихає. Спасибі вам!
2
40
Книги
Всі
Вірші
Всі
Журавлі
Там високо, у небі шовковому
Недосяжному від землі
У якомусь сяйві казковому
Летять над світом журавлі
Розтинаючи крилами хмари
Зірками світяться в імлі
Вони пливуть, наче примари
І линуть в даль від рідної землі
© Cristina Zemba
2
0
210
Вона
Вона любила білий шоколад
Мрійливо у вікно дивитись вранці
Милуючись на свій маленький сад
До кружки чаю гріти свої пальці
Вона любила квіти польові
Величні гори - це її натхнення
І не лякали хмари дощові
Вслухалась в дощ. Там чутно откровення
Вона любила ніжний кашемір
В самотність огорталася охоче
І тільки тиша, ручка і папір
Вона писала про своє, жіноче...
© Cristina Zemba
5
0
256
