Не пробачу!
Дана Язовських
Я плачу і сльози мої густі, Як кров, що сочиться з рани солдата Я більше ніколи не пробачу війни, Яка завдала нам такої втрати. Вони солоні і швидко біжать Я насилу їх зупиняю Моя віра у правду і дух козаків Це єдине, що ще тримає. Я так прошу, повернись живим Хоробрий і відданий воєн Свята земля у пеклі подій Збережи всіх дітей сьогодні. І кожну наступну весну Дай зустріти у полі з квітками Під небом чистим, серед братів Без наступа підлих ударів. Тут кобзарі складали пісні І я напишу їх багато Тут голос народу лунає в мені Я буду його цитувати.
2022-02-25 17:20:26
5
18
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (18)
Лана Дель Рей
🤧🤧🤧🤧 потрясающе
Відповісти
2022-02-25 19:50:01
1
Лана Дель Рей
Наші захисники повернуться з перемогою
Відповісти
2022-02-25 19:50:36
1
Дана Язовських
@Лана Дель Рей всім серцем вірю!
Відповісти
2022-02-25 19:53:45
Подобається
Інші вірші поета
Чужий Чумацький шлях Україно! Архітектори
Інші поети
Natasha T Chirume
@_natashatchirume
ملاك عطوات
@WhiteAngel3011
Схожі вірші
Всі
Печаль прячется в словах
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
3725
Пóдрузі
Asteriya
Ти — моє сонце у похмурі дні, І без тебе всі веселощі будуть чужі. Ти — наче мій рятівник, А я — твій вірний захисник. Не кидай мене у часи сумні, Бо без тебе я буду на дні. Прошу́, ніколи не залишай мене одну, Адже без тебе я точно потону. Хто я без тебе? Напевно, мене просто нема... Розкажу я тобі про все із цього "листа". Постався до цього обережно і слушно, Щоб не подумала ти, що це, може, бездушно. Адже писала я ці рядки довго, І ти не посмій не побачити цього! Ми же ж з тобою змалку завжди були разом, І дружбу нашу не зруйнуєш навіть часом. А ти пам'ятаєш, як на кухні говорили про хлопців? Ми зберігали всі секрети, наче у таємній коробці. Смієшся ти, як завжди, смішно, І не сказати про це буде грішно. Дуже подобаються мені наші розмови, Особливо, коли ти "ламаєш" свої брови. Чудово, коли твоя найкраща подруга — сестра. Адже не залишить в біді ніколи вона. А завжди буде поруч. Навіть якщо сам чорт стоїть ліворуч.
48
12
2428