Віра
Вір мені, як віриш, що сонце світить Вір у мене, як Бог у дитя Довіряй мені, не написані тобою вірші Завіряй, що ніколи не буду сама. Я тобі дам обітницю чесну, Що кохатиму, поки буду жива, Що не буде на світі чудесно Коли поруч зі мною, тебе нема. Скажи, що на всіх картинах Намальований образ мій, Що не знався інших в любові, Що немає старих гріхів. Я повірю кожному слову Збережу їх в скарбниці під серцем Та благаю не забувайся Я тебе не забуду, чесно.
2022-02-20 09:56:25
6
5
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (5)
Ivan Bondarchuk
Прекрасное произведение 👏👏👏
Відповісти
2022-02-20 11:26:08
Подобається
Дана Язовських
@Ivan Bondarchuk дякую 🙈💕
Відповісти
2022-02-20 11:30:56
Подобається
Дана Язовських
як гарно написали 😍💔
Відповісти
2022-02-20 11:31:22
Подобається
Схожі вірші
Всі
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
1479
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
12484