Україно!
Моя сильна, незламна Країно Протримайся ще трохи в, цьому, пекельнім вогні Дощ змиватиме, твої, непосильнії рани Я віршами, тобі, накладатиму шви. Не втрачай, моя мила, своєї незнаної вроди Не зрізай, своїх  довгих, блискучих косей Наші ластівки вже у дорозі Нам лишилось відкрити дверей. Запустити весну і повірити сонцю Відпустити морози і кривди старих ворогів Розтопити сніги, що кригою стали у серці Повірити долі, хай до миру вона нас веде. Нехай зжаляться Боги і знімуть прокльони Ми кровью землю здобрили на їхню честь Наша правда давалась нестерпним болем Наш відчай, як наступ дурних вістей. Розправ свої крила, моя ти рідна Підніми щодужче гідність свою Твій голос, у спадок лишився народу Твоя воля, навіки лунає в мені. Так багато, чекає любові На землі, що ростила так довго нас З покоління тамуючи спрагу свободи Напувала своїх немовлят. Якщо клятва, чогось, ще варта у світі Присягну на вірність лише тобі Моя мати, моя дужа Країно Протримайся ще трохи в, цьому, пекельнім вогні.
2022-02-18 20:15:45
5
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Дана Язовських
сподіваюсь, у такий важкий час, складно підібрати влучні слова 💔
Відповісти
2022-02-18 20:20:32
1
просто веселка
Хороший вірш, автору аплодисменти ✨👏✨
Відповісти
2022-02-19 09:34:55
1
Дана Язовських
@просто веселка дякую 💞💞💞
Відповісти
2022-02-19 09:42:52
1
Схожі вірші
Всі
Пóдрузі
Ти — моє сонце у похмурі дні, І без тебе всі веселощі будуть чужі. Ти — наче мій рятівник, А я — твій вірний захисник. Не кидай мене у часи сумні, Бо без тебе я буду на дні. Прошу́, ніколи не залишай мене одну, Адже без тебе я точно потону. Хто я без тебе? Напевно, мене просто нема... Розкажу я тобі про все із цього "листа". Постався до цього обережно і слушно, Щоб не подумала ти, що це, може, бездушно. Адже писала я ці рядки довго, І ти не посмій не побачити цього! Ми же ж з тобою змалку завжди були разом, І дружбу нашу не зруйнуєш навіть часом. А ти пам'ятаєш, як на кухні говорили про хлопців? Ми зберігали всі секрети, наче у таємній коробці. Смієшся ти, як завжди, смішно, І не сказати про це буде грішно. Дуже подобаються мені наші розмови, Особливо, коли ти "ламаєш" свої брови. Чудово, коли твоя найкраща подруга — сестра. Адже не залишить в біді ніколи вона. А завжди буде поруч. Навіть якщо сам чорт стоїть ліворуч.
48
12
2904
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
4209