Чумацький шлях
Кричи так гучно, як тільки треба, Якщо не чують тебе зірки, Якщо відвернулися всі кохані, Якщо не можеш вже далі йти. Тебе почують і буде світло, До тебе прийдуть і заберуть, У світ, що кращий і не байдужий, Туде, де зможеш нарешті заснуть. Не благай, не проси любові, Вона завжди живе в тобі, Заплющ очі відкривши серце Дозволь по судинами текти. Відкинь всі старання, Зупинись, не біжи. Ти просто одна людина У всесвіті вічних днів. Ти безодня і ти планета, Ти точка в системі координат, Так стань же нарешті сузір'ям Знайди свій Чумацький шлях.
2022-02-22 11:17:18
6
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Дана Язовських
Ви сонечко 🌝💞💞
Відповісти
2022-02-22 12:02:50
Подобається
просто веселка
Прекрасна поезія ✨🌻✨
Відповісти
2022-02-22 12:31:40
1
Дана Язовських
@просто веселка дяяякую💔💔💔
Відповісти
2022-02-22 12:41:37
1
Схожі вірші
Всі
"Я буду помнить"
Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .
43
7
1750
Хай буде так
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
4969