Чумацький шлях
Дана Язовських
Кричи так гучно, як тільки треба, Якщо не чують тебе зірки, Якщо відвернулися всі кохані, Якщо не можеш вже далі йти. Тебе почують і буде світло, До тебе прийдуть і заберуть, У світ, що кращий і не байдужий, Туде, де зможеш нарешті заснуть. Не благай, не проси любові, Вона завжди живе в тобі, Заплющ очі відкривши серце Дозволь по судинами текти. Відкинь всі старання, Зупинись, не біжи. Ти просто одна людина У всесвіті вічних днів. Ти безодня і ти планета, Ти точка в системі координат, Так стань же нарешті сузір'ям Знайди свій Чумацький шлях.
2022-02-22 11:17:18
6
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Дана Язовських
Ви сонечко 🌝💞💞
Відповісти
2022-02-22 12:02:50
Подобається
просто веселка
Прекрасна поезія ✨🌻✨
Відповісти
2022-02-22 12:31:40
1
Дана Язовських
@просто веселка дяяякую💔💔💔
Відповісти
2022-02-22 12:41:37
1
Інші вірші поета
Мій янголе Заклик Україно! Віра
Інші поети
Akah Moth
@AkahMothPurpleCarbone14
Tiffany
@Aphrodite03100224
alexies
@alexies
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13123
Хай буде так
Юлія Богута
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
5562