Чумацький шлях

Дана Язовських

Кричи так гучно, як тільки треба, Якщо не чують тебе зірки, Якщо відвернулися всі кохані, Якщо не можеш вже далі йти. Тебе почують і буде світло, До тебе прийдуть і заберуть, У світ, що кращий і не байдужий, Туде, де зможеш нарешті заснуть. Не благай, не проси любові, Вона завжди живе в тобі, Заплющ очі відкривши серце Дозволь по судинами текти. Відкинь всі старання, Зупинись, не біжи. Ти просто одна людина У всесвіті вічних днів. Ти безодня і ти планета, Ти точка в системі координат, Так стань же нарешті сузір'ям Знайди свій Чумацький шлях.

2022-02-22 11:17:18

6

3

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (3)

Дана Язовських

Ви сонечко 🌝💞💞

Відповісти

2022-02-22 12:02:50

Подобається

просто веселка

Прекрасна поезія ✨🌻✨

Відповісти

2022-02-22 12:31:40

1

Дана Язовських

@просто веселка дяяякую💔💔💔

Відповісти

2022-02-22 12:41:37

1

Схожі вірші

Всі

Пóдрузі

Asteriya

Ти — моє сонце у похмурі дні, І без тебе всі веселощі будуть чужі. Ти — наче мій рятівник, А я — твій вірний захисник. Не кидай мене у часи сумні, Бо без тебе я буду на дні. Прошу́, ніколи не залишай мене одну, Адже без тебе я точно потону. Хто я без тебе? Напевно, мене просто нема... Розкажу я тобі про все із цього "листа". Постався до цього обережно і слушно, Щоб не подумала ти, що це, може, бездушно. Адже писала я ці рядки довго, І ти не посмій не побачити цього! Ми же ж з тобою змалку завжди були разом, І дружбу нашу не зруйнуєш навіть часом. А ти пам'ятаєш, як на кухні говорили про хлопців? Ми зберігали всі секрети, наче у таємній коробці. Смієшся ти, як завжди, смішно, І не сказати про це буде грішно. Дуже подобаються мені наші розмови, Особливо, коли ти "ламаєш" свої брови. Чудово, коли твоя найкраща подруга — сестра. Адже не залишить в біді ніколи вона. А завжди буде поруч. Навіть якщо сам чорт стоїть ліворуч.

48

12

2607

Разве сложно сказать...

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...

53

16

3355