Вірші
Мій привид
Я шукала тебе за завісою,
Я шукала тебе під диваном
Точно торкнулась тебе рукою,
Ти знаходишся тут. Я знаю.
Намагалась почути за тишею,
До шафи я теж заглядаю,
Подивилась у дзеркало: пусто...
Покажися мені. Благаю!
Я вже бачила тебе за книжкою,
Коли ледь не впустила каву
Я відчула твій погляд до мене
Ти звернувся тоді: "Вітаю".
Я ледь не впустила горнятко,
Ти легко його підхопив,
Посміхнувся мені так солодко
І в повітрі себе розчинив.
Дивлюсь я у дзеркало з думкою:
Так багато для мене зробив
В кожній справі твоя допомога
Все за участю твоїх див.
Поки я відвернулась на хвильку
Ти книжки вже на місці лишив,
А коли я ледве не впала
Ти з легкістю мене зловив.
На люстро дивилася вражено
Бо до мене звернулися карі
Очі твої та посмішка...
Не тікай нікуди! Взиваю!
Завалені всі ми роботою,
Ось і мені час іти.
Коли повернуся додому
Знов повторю на вході: Де ти?
Я шукаю тебе за завісою,
Я шукаю тебе під диваном
Точно торкалась тебе рукою,
Ти знаходився тут. Я знаю...
0
0
56
