Людські чудовиська
Я вбита вже тисячу років, Я мертва вже сотні віків. Не вірю я навіть пророкам, Не те що в список ваших брехливих слів. Тому прошу Вас: " Мовчіть!" Замовкніть, і не смійте говорити. Ви гнилі люди, лицеміри, Чудовиська, скажені пси... Я зроду віку, краще б і не знала, Таких як Ви, гидких, злиденних, Добром обділених, нікчемних. Що за копійку вбити ладні, Що друга кинуть у бою, Що брату взмозі кров пустити, І матері, за гроші, віку вкоротити. Ви всі бридкі мені. Я б стала, бісом, чортом, духом. Дияволом стала б навічно, Щоб тілько винищити вас навік, Чудовиськ, що назвалися людьми...
2021-09-14 15:12:27
1
0
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13458
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
2165