Людські чудовиська
Я вбита вже тисячу років, Я мертва вже сотні віків. Не вірю я навіть пророкам, Не те що в список ваших брехливих слів. Тому прошу Вас: " Мовчіть!" Замовкніть, і не смійте говорити. Ви гнилі люди, лицеміри, Чудовиська, скажені пси... Я зроду віку, краще б і не знала, Таких як Ви, гидких, злиденних, Добром обділених, нікчемних. Що за копійку вбити ладні, Що друга кинуть у бою, Що брату взмозі кров пустити, І матері, за гроші, віку вкоротити. Ви всі бридкі мені. Я б стала, бісом, чортом, духом. Дияволом стала б навічно, Щоб тілько винищити вас навік, Чудовиськ, що назвалися людьми...
2021-09-14 15:12:27
1
0
Схожі вірші
Всі
Я отпущу с временем дальше ...
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
3774
Мої слова
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
4984