Людські чудовиська
Я вбита вже тисячу років, Я мертва вже сотні віків. Не вірю я навіть пророкам, Не те що в список ваших брехливих слів. Тому прошу Вас: " Мовчіть!" Замовкніть, і не смійте говорити. Ви гнилі люди, лицеміри, Чудовиська, скажені пси... Я зроду віку, краще б і не знала, Таких як Ви, гидких, злиденних, Добром обділених, нікчемних. Що за копійку вбити ладні, Що друга кинуть у бою, Що брату взмозі кров пустити, І матері, за гроші, віку вкоротити. Ви всі бридкі мені. Я б стала, бісом, чортом, духом. Дияволом стала б навічно, Щоб тілько винищити вас навік, Чудовиськ, що назвалися людьми...
2021-09-14 15:12:27
1
0
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
12508
Приходи (RU-UA)
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1314