PRO
Andrii Katiuzhynskyi
@Katiuzhynskyi_Andrii
Ідею будь-яку зробити можна віршем, Але чи варто - це питання інше!
Блог Всі
Poems in English
Новини, Різне
5
2
52
Переклад пісні групи "Лінкін парк"
Цікаве
6
6
43
Переклад сонету Шекспіра#11
Новини, Різне
5
5
49
Книги Всі
Вірші Всі
Найтяжча битва в житті
Із циклу "Вислови мудреців" Найважча битва - протистояння з віком, Бо старість - суперник для людей непереможний; Будь двічі мудрий ти, тричі великий - Боги лиш тільки старість перемогти спроможні!
7
0
234
Яблуні, що відцвітають
Мов пір'я біле, облітають пелюстки з квітучих яблунь, В природі все вмирає швидко, але і швидко ожива; Тріпочучи крильми, співає шпак невгавний, Віщуючи: надія є - життя постійно тчеться нитка вікова. Хай білі пелюстки осипалися - зав'язь стигне, І спілі яблука порадують нас восени; Хоч відлетять у вир птахи, коли настане скипень*, Весною вернуться знов - співати нам свої пісні. Скипень - діал. холод, холоднеча
4
0
263
Що не так з цим світом?
Я - цинік, що мені до світу сього, Пасуть цей натовп пастирі - нехай собі пасуть; Але мене втомили злочини, що творять в ім'я Бога, І вся та маячня, що іменем його несуть. А щоби індивід не вештавсь сам по собі - Його обстригши, в стійло загоняють, роблячи безликим... - Дивись, вівця, ми пастирі є добрі! Худобу приносимо у жертву тільки по святах великих! Мільйони тих овець життя позбавитись готові І йдуть туди - куди ведуть сліпі поводирі; Це ж честь - бути зарізаній вівці або корові Й чекати мовчки - поки тебе розпнуть на вівтарі. Якби Отець так довго не терпів, Якби не панькався, немов з дітьми, із нами - Давно б вже світ цей у вогні згорів Із вівцями безмозкими, і пастирями, й псами. Других же інша дурість насочила до кісток: Царі природи - ми, галактики кумири!.. Людина - це маленький, завжди чимось незадоволений бог, Який відповідальності не має і ні в чім не знає міри. Ці боги все руйнують тільки без упину, Як тії, що не знають в щоб іще пограти, діти; Загадили уже одну планету ці тварини, Лишилось - тільки Космос засмітити! Людяність - нуль, духовність теж відсутня, мов навмисне, А рівень розвитку - ну трохи стада вище; Ви наведіть спочатку лад в своїм суспільстві - А потім грайтеся в богів та ріші! Ти дивишся на них, немов на стадо віслюків, І чи то сльози, чи то сміх тебе готові розібрати; Нащо Отець вам дав свободу вибору й мізки - Щоб ви могли між Гіршим і Найгіршим обирати?! І стадо буде мекати весь час: - Ну де той шлях? Нам треба пастиря найліпшого - щоб путь вказати! Творці незграбні кричатимуть: - Не треба нам того Поводиря! Самі собі ми зможем раду дати! Як завжди, помилятимуться ті і ті - Не варто шлях якійсь невідомий шукати; Шляхів для розвитку - як зір на небі золотих, Потрібно тільки вміти кращий з них обрати! Отець - тут Бог Ріші - мудреці в індуїзмі
7
6
200