Informal
"ေရွ႕သြားေနာက္လိုက္ညီညီ" တဲ့။ "ေနနဲ႔လ၊ ေရႊနဲ႔ျမ" တဲ့။ "႐ိုးေျမက်ေပါင္းဖက္ခြင့္" တဲ့။ မဟုတ္ဘူး။ ေတာင္းဆိုခ်င္တာ ... ကၽြန္ေတာ္က ေက်ာခိုင္းလိုက္ရင္ ခင္ဗ်ားက လက္လႊတ္ေပးပါ။ ■ "ရှေ့သွားနောက်လိုက်ညီညီ" တဲ့။ "နေနဲ့လ၊ ရွှေနဲ့မြ" တဲ့။ "ရိုးမြေကျ ပေါင်းဖက်ခွင့်" တဲ့။ မဟုတ်ဘူး။ တောင်းဆိုချင်တာ ... ကျွန်တော်က ကျောခိုင်းလိုက်ရင် ခင်ဗျားက လက်လွှတ်ပေးပါ။
2020-10-20 19:00:52
4
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Poison Of Love
မိုက်တယ် ကဗျာလေးက
Відповісти
2023-02-28 10:02:04
1
Demon
@Poison Of Love ကျောခိုင်းလို့ လက်မလွှတ်ပေးတဲ့အခါ နှစ်ဖက်လုံးစိတ်ညစ်ရတယ်
Відповісти
2023-02-28 11:21:59
Подобається
Poison Of Love
အမှန်ပဲ
Відповісти
2023-02-28 11:30:13
1
Схожі вірші
Всі
Дозе с любовью))
Прошу не уходи , Ты луч ,что красит день всех Как тяжело так просто отпустить , Твой свет от шоколад творений Ты весела всегда ,поддержишь если грустно Всем здесь стала важна И в тоже время согреешь теплотою гнусно На аве так няшна с котейками мимишна , С улыбкою ясна й не будет так прывична ! Мне грустно без тебя , хорошая зайчуга !! Я ж буду так скучать за твоими стишками , Что даришь всем сполна С любовью й ораматом тепловой ласки :) Оть доброты твоей Сб стал радостью излучен :) Ведь многим принесла Частичку доброты с улыбочкой уюта лучик 🌹 (( 🍫✨🌹💕)) P.s: Посвященно Дозе с любовью от Морки 💕🍫))) ( Одна и единственная на Сб Шоко-котейка ,что поднимает настроение другим своим позитивным настроением 🍫💕)) https://www.surgebook.com/alievaelmira/blog/ejk3a46
42
40
3441
Дитинство
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
12801