Книги
Всі
Вірші
Всі
Хімія душі
хімія - це ж не тільки про отруту,
це є життя, що в нас тече.
неначе серце пульсує крапля ртуті,
що від заліза вже нікуди не втече.
дитинства спогад - соняшників поле,
це нескінченне море щастя і тепла.
тепер вони - барій родіціонату кола,
нагадують домівку, де б я не була.
а солі купруму немов то любої бабусі очі,
такі ж яскраво-сині, неначе небосхил
вони виблискуюють як темна сукня ночі,
яка прикрашена мільйонами світил.
усі ці спогади - вони завжди з тобою
їх дзеркалом відображає кут душі.
вони - не привід огорнутися журбою,
вони - спасіння від усіх дощів.
3
2
95
Перший сніг
потяг несеться вперед, усе швидше і швидше.
за вікном листопад. сонце виходить все рідше.
сьогодні перший снігопад. і ми радіємо як діти.
і дивно, що відчуваючи мороз, може так душа горіти.
мільйонами діамантів, що мерехтять у світлі ліхтарів,
розтанув вечір на вустах, і холодом глибокі спогади зігрів.
занурюєшся в них, як в темне небо вдалині,
вдихаючи реальність як мить солодку уві сні
кружляючи у танці, сніжинки падають униз
неначе тисячі зірок, вони все шепчуть: «людино, стій, спинись.
постій хвилинку, подивись угору,
відчуй себе маленьким знову,
бо тільки наодинці із собою, дивлячись на нас,
ти поринаєш у магічний, залишений в дитинстві час»
3
2
95
Каринтійська ніч
тшш.. прокинься… а тепер замри
ти чуєш це? чи поки ні?
ходім зі мною, ще є час,
поки обійми сонця не зустрінуть нас.
тепер ти чуєш? це ріка шумить.
вона, немов дитина, все кудись біжить,
її стрімкий потік збиває все довкола з ніг,
несе життя вперед, на зустріч всіх людських доріг.
а підведи-но очі… вражає, так?
це гори. могутності символ. вічності знак.
їх краса затамовує подих, а величність п’янить,
змушує в собі усі глибинні почуття збудить.
лягай зі мною поруч. не бійся, ніхто не бачить нас.
ніч - це таємниця, яскравих зірок час.
поглянь у нескінченність, торкнись своїх жадань,
адже саме серпень - місяць здійснення бажань.
вже перші промені лоскочуть ще сонні квітки на дворі,
їх півень радо зустрічає, десь там, далеко, угорі.
не бійся, я не зникну. я прийду знов, як кожен день впродовж цих літ,
щоразу поринаючи з тобою в незвіданий яскравий світ.
2
0
103
