Запрет
Деннис
Увидев тебя мое сердце остановилось, Такие до боли родные глаза. Мои друзья говорили что я ошиблась, когда полюбила тебя. Но я ни о чем не жалею, любовь ведь искренняя была. Ты оставил мне хорошие воспоминания, от которых улыбаюсь я. Я никогда не считала тебя ошибкой, я всегда любила тебя. Слышать о тебе от кого-то другого больно, сердце как будто сжимает. И как бы ты больно не сделал, любить я не устану. Только сейчас мы есть прошлое, и будущего больше нет. Только сейчас я смогла понять что это была не любовь, это был запрет.
2020-04-15 22:29:25
5
0
Інші вірші поета
Правда Зачем мне это Сестра Взросління
Інші поети
tata
@tata4u
Схожі вірші
Всі
Хрест - навхрест
ᴅɪᴀɴᴀ ᴍᴀʏ
Хрест – навхрест в’яжу пейзаж, від учора і до завтра. Кожен жест моїх вдихань має кривду, має правду. Хрест – навхрест мої думки полотно це поглинає. Еверест мого життя чи екватор? Я не знаю. Хрест – навхрест чи треба так? Сподіваюсь, сподіваюсь.. Кожен текст своєї долі витримати намагаюсь. Хрест – навхрест добро та зло. Поруч, разом, нерозривні. Без божеств та без чортів.. Бо живуть усі на рівні. Хрест – навхрест таке життя. І нічого з цим не зробиш. Кожен жест має свій шлях, злий та добрий, ти як хочеш?
50
9
1943
Кохаю
ᴅɪᴀɴᴀ ᴍᴀʏ
Я впізнаю тебе серед тисячі лиць, І тихенько, крізь світ, побіжу, І нехай вже позаду мільйони столиць, А я в полі тебе обійму. Обійму і заплачу від щастя свого, Мабуть, більшість йому навіть заздрять, А мені вже давно на них все одно, І на те, що вони мені скажуть. Я, мій милий, єдиний, тобою живу, І в повітрі ловлю твої нотки, Я для тебе співаю і стрічку нову, Запишу у своєму блокноті. Ти малюєш мій сон із мільйону казок, У якому такі різні барви! Ти даруєш мені той рожевий бузок, А із ним, мов мереживо, чари. Від обійм, поцілунків твоїх я горю, Мов метелик над вогнищем синім, Боже мій, якби знав, як тебе я люблю, Якби знав, як без тебе я гину.
97
15
7525