CRAPZ - Управление Реальности
Дмитрий Шов
Выбрали за нас нашу жизнь Как выживать и кем быть Слово может стоить может нет Кто на всё прольёт свет И к чему теперь слепо идём Не поднимая к небу свой взор Когда на всё точно забьём И тут для всех настанет мор Это управление реальности В мире где много опасности Трудно со всеми уживаться С чужим мнением соглашаться Это управление реальности В мире где много опасности Трудно со всеми уживаться С чужим мнением соглашаться В четырёх стенах поглощая информацию Испытывая внутри постоянную стагнацию Это всё приводит к моральному разложению И к нашему собственному самоуничижению Это управление реальности В мире где много опасности Трудно со всеми уживаться С чужим мнением соглашаться Это управление реальности В мире где много опасности Трудно со всеми уживаться С чужим мнением соглашаться
2022-10-05 05:45:06
0
0
Інші вірші поета
CRAPZ - В Свете Полуночных Фонарей CRAPZ - Сонное Дитя CRAPZ - Фиолетовые Огни CRAPZ - Тебя Вызывает Он
Інші поети
Sophie
@DilaraAydin10
Doesnt Matter
@Doesntmatter
Lacey Nicole
@lacey_nicole
Схожі вірші
Всі
Я граю лише уві снах...
Nadine Tikhonovitch
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5746
Все й одразу
Ай
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4782