CRAPZ - Фиолетовые Огни
Дмитрий Шов
В свете ярких фиолетовых огней Ты выходишь в каблуках на сцену Развлекать похотливые глаза людей Чтобы заплатили тебе твою цену В свете ярких фиолетовых огней Ты выходишь в каблуках на сцену Развлекать похотливые глаза людей Чтобы заплатили тебе твою цену Залазь на шест покажи на что способна Они готовы платить за всё что угодно Пожираемые глаза смотрят на тебя снова Только продолжай каждый раз заново Залазь на шест покажи на что способна Они готовы платить за всё что угодно
2022-10-05 05:43:41
0
0
Інші вірші поета
CRAPZ - Смотри В Камеру, Детка CRAPZ - Тебя Вызывает Он CRAPZ - Два Грамма Для Обмана CRAPZ - Подружка Позовёт Тусить
Інші поети
vasilisa petriv
@vasilisa_petriv
Akah Moth
@AkahMothPurpleCarbone14
Rolen
@Rolen0027
Схожі вірші
Всі
Чуточку внимательней
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Неудачная попытка быть тем, кого сложно обидеть , Рвя бурю за улыбкой проникших эмоций И наивность уже стала себе лишь противна , Все пытаясь понять всех за скрытой дорогой ... Мимо мчат незнакомые люди , И не кто тебя уже не осудит : Всем безразлично твоя лишь обида , И что слёзы пускаешь себе на морозе Может так будет даже на лучше Без различных ненужных вопросов , О том " Как ты ?)" Тебе хорошо ли" Или в этом нет больше смысла и вовсе ... Разве безразличие лучший способ оплаты За свои выражающие сердце бурю эмоций..? Может стоит быть чуточку внимательней , К тем кому помощь и вправду поможет !
40
8
2534
Дитинство
Ruslana
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
12043