Скоро я піду
Рыцарь Времени
Мені здається, скоро я піду Піду від тебе я на дуже довго. І слів тримати в тій душі не зможу я Слізьми вони забиті, може й кров'ю. Мені здається, сліз не бачиш ти Вони закриті в тій душі на віки Холонуть твої ніжнії вуста, Які ще вчора так хотіли літа. Мені здається, в серці пустота Відчуй ненависть, серцю тії бліки Твої, твої гарячії вуста... Хотіли поцілунків й трошки, трошки літа. Мені здається, я згорів в тобі Кохаючи тебе, не маю сили Сказати правду, що моя ти і це все Можливо дурість, тільки треба міру. Мені здається, бачити не хочеш Все з кожним днем ти відкидаєш думку Яку в душі тримаючи, кохала Забути, це є дія не з тяжких. Опанувавши тіло, мовою, так тихо ти сказала.. Пробач мене, та краще ти піди...
2018-07-14 14:28:16
6
0
Інші вірші поета
Для неї Пробач Я шаленію від брехні Депутат
Інші поети
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
2460
Хай буде так
Юлія Богута
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
4726