Один із сотні віршів про кохання...
Холодними руками тримаю чашку чаю, Котрий і сам уже як лід, Нічого навкруги не помічаю, Адже підсліджую думок своїх політ. Думки д мої далеко десь, з тобою, Душа також з тобою вже живе, А серце все ж наповнене журбою… Та й рана на руці не скоро заживе. Кожна секунда в мене на рахунку, Коли ти поруч – час немовби птах летить. Весь час чекаю зустрічі дарунку, Коли ж далеко ти – годинникова стрілка все стоїть. Чекаю з нетерпінням часу того, Коли з тобою щастя я знайду своє, Бажатиму я лиш тебе, одного, І чути все життя серцебиття твоє.
2018-11-10 15:41:59
8
0
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1666
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
83
2
3608