Лю
Elizabeth Osipenko
Давай! Беги навстречу жизни Давай беги и не жалея сил настрой на позитив все мысли и о любви подумать будь так мил. Она появится нежданно. Тогда, когда совсем не ждёшь. Лишь изредка ходя по ресторанам Её ты встретишь, мимо не пройдёшь. Она тебе не даст покоя, Заполнит голову твою. Напомнит свежий запах моря, Укроет теплотой вовсю. Она как терпкое вино, Как листьев шелест, шум прибоя. Как мамин свитер, что тогда зимою Так мягко обнимал рукой. Как лунный свет вночи весною, Как сладкий чай и ветра шум. Как звук дождя, раскаты грома, Как сладкий, будто солнце мед. Однажды будут вместе двое Она растопит твёрдый сердца лёд.
2024-04-19 09:52:13
0
0
Інші вірші поета
Мама учила Туманное утро Як хочеш Апрель
Інші поети
Artiomtseva
@Artiomtseva
Shantilly
@Shantilly
Схожі вірші
Всі
Я тебе по-справжньому кохала...
Вікторія Тодавчич
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1317
Приходи (RU-UA)
Ай
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1116