Туманное утро
Elizabeth Osipenko
Туманное утро, солнце и свет Могло быть и лучше, но тебя рядом нет. Дороги, машины, в ночи лунный свет А мне что то хуже-тебя рядом нет. Но проходят года и время спешит И только лишь голос внутри все молчит. Так хотелось жить, улыбаться, творить Но некому больше мне душу открыть. Спустя пару лет я тебя обниму, но пока погружаюсь я будто во тьму. И вот пролетели нещадно года, мы встретились снова, но теперь навсегда
2024-04-18 20:01:46
0
0
Інші вірші поета
Як хочеш Мама учила Лю Апрель
Інші поети
Marta_Zeppelin
@Marta_Zeppelin
Схожі вірші
Всі
Don't know what to do
Nora
I wanna making you laugh, I wanna making you smile. Please do not kill this love, I'm only touched you while You was wondering by my warmth. I don't know what to do without you; So many days ago you brought Small hope into my boring life, too. Blue eyes like an immense ocean, Your first words like a dream. I'm fall in love with you more, However reckless it may seem. My little devilish angel With radiant smile, You are my own danger. I will always stay inside Your hot heart. You taught me, that memories Are never die, So for me it isn't very dangerous. You are here, but at a so long distance Of many kilometers in eternity. Your care and worry about me amazed My heart. Next to you is no adversity. I don't know what to do without you, My first and single soulmate. Don't kill this love, don't kill me too... Our love appeared from my hate. It is a turning point now, So what will you choose? Yes, you don't know, how... But we really cannot lose! ____________ And there is nothing more pleasant yet than to feel the love of a person who hates everyone now. Перевод на русский: https://www.surgebook.com/anastasia_chan/blog/7abtu0i © (Copyright, 2019) ⓝⓞⓡⓐ
45
3
5111
Сумую без тебе
Вікторія Тодавчич
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
1717