Туманное утро
Туманное утро, солнце и свет Могло быть и лучше, но тебя рядом нет. Дороги, машины, в ночи лунный свет А мне что то хуже-тебя рядом нет. Но проходят года и время спешит И только лишь голос внутри все молчит. Так хотелось жить, улыбаться, творить Но некому больше мне душу открыть. Спустя пару лет я тебя обниму, но пока погружаюсь я будто во тьму. И вот пролетели нещадно года, мы встретились снова, но теперь навсегда
2024-04-18 20:01:46
0
0
Схожі вірші
Всі
وردةٌ قبِيحة
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
3585
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2502