La colère

Élodie

Pousse-toi, abruti, je passerai toujours avant toi Dégage, pauvre idiot, ta parole ne compte pas J'en ai assez de ne jamais être écoutée Taisez-vous et laissez-moi parler ! Casse-toi, tais-toi, silence, tu m'embête NON ! Pas un mot, je parle, tu m'embête CHUT ! N'ouvre pas la bouche, tu m'embête Ce serait plus simple si tu cessait juste d'être si bête Arrête de parler. Merci. Écoutez bandes d'abrutis ! La plus belle des filles vous parle ! J'en ai marre de tout le temps être calme Juste pour vous faire plaisir ! Écoutez ma colère, ET CESSEZ D'EN RIRE ! "Ne réplique pas, Garde ton sang-froid Personne ne doit savoir que tu te fâche. Ne proteste pas, Baisse la tête, tais-toi Le comportement inverse est lâche." SILENCE ! Merci. Ça fait du bien de s'exprimer. Vous avez vu comme ça fait du bien ? Pousse-toi, abruti, je passerai toujours avant toi Dégage, pauvre idiot, ta parole ne compte pas J'en ai assez de ne jamais être écoutée Taisez-vous et laissez-moi parler ! Pousse-toi, dégage, tais-toi Tais-toi, dégage, tais-toi Tais-toi, tais-toi, tais-toi Une objection ! Qui est contre moi ? Toi, qu'as-tu à dire ? Il n'y a rien à récupérer, laisse la colère me détruire Laisse-moi mourir et tais-toi Je le ferai en hurlant Je le ferai de tout mon cœur Je le ferai en courant Ça ne me bouffera pas de l'intérieur Ça ne me bouffera pas de l'intérieur Non Ça ne me bouffera pas de l'intérieur NON TA GUEULE

2020-11-11 11:55:48

4

0

Схожі вірші

Всі

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

71

7

12060

"Письмо ушедших дней"

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.

43

17

2466