La trouvaille
Écoutez mon histoire ! Incrivez-la quelque part ! Une fois, sur un déserté champ de bataille, J'ai fait une incroyable trouvaille ! C'était un œil bleu sans propriétaire, encore Sanglant malgré la durée du spectacle gore Alors je l'ai pris chez moi il était Si beau, mon souffle en fut coupé ; Ah, Dieu sait à qui il appartient ! Il est à présent à moi et ma main. Dieu sait pourquoi je l'ai gardé pendant quinze ans Il avait un éclat vivant Oui ! Comme s'il observait ! Comme si mes gestes, il les suivait Du regard, sans jamais s'arrêter ! Un jour, il est parti. Seul. Sans laisser de traces. Et Dieu sait qui encore le ramasse. Moi, maintenant, Mes yeux marrons sont bleus. Suis-je cependant mort, vivant ? Ou... Entre les deux ?
2020-10-16 11:42:38
2
0
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
11283
Без вагань
Ми летіли в всесвіт без вагань, Залишивши цей світ сам. Без космічних почуттів, Світ в твоїх очах згорів. І я не я, і ти не ти, Ми залишились в самоті...
59
3
8625