La trouvaille
Élodie
Écoutez mon histoire ! Incrivez-la quelque part ! Une fois, sur un déserté champ de bataille, J'ai fait une incroyable trouvaille ! C'était un œil bleu sans propriétaire, encore Sanglant malgré la durée du spectacle gore Alors je l'ai pris chez moi il était Si beau, mon souffle en fut coupé ; Ah, Dieu sait à qui il appartient ! Il est à présent à moi et ma main. Dieu sait pourquoi je l'ai gardé pendant quinze ans Il avait un éclat vivant Oui ! Comme s'il observait ! Comme si mes gestes, il les suivait Du regard, sans jamais s'arrêter ! Un jour, il est parti. Seul. Sans laisser de traces. Et Dieu sait qui encore le ramasse. Moi, maintenant, Mes yeux marrons sont bleus. Suis-je cependant mort, vivant ? Ou... Entre les deux ?
2020-10-16 11:42:38
2
0
Інші вірші поета
Même si au fond... L'amante délaissée L'hypocrite demoiselle Le sourire d'un démon
Інші поети
Yaroslav
@voditel_sudby
Схожі вірші
Всі
Не скажу "люблю"
Asteriya
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
14
6805
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
3069