La trouvaille
Écoutez mon histoire ! Incrivez-la quelque part ! Une fois, sur un déserté champ de bataille, J'ai fait une incroyable trouvaille ! C'était un œil bleu sans propriétaire, encore Sanglant malgré la durée du spectacle gore Alors je l'ai pris chez moi il était Si beau, mon souffle en fut coupé ; Ah, Dieu sait à qui il appartient ! Il est à présent à moi et ma main. Dieu sait pourquoi je l'ai gardé pendant quinze ans Il avait un éclat vivant Oui ! Comme s'il observait ! Comme si mes gestes, il les suivait Du regard, sans jamais s'arrêter ! Un jour, il est parti. Seul. Sans laisser de traces. Et Dieu sait qui encore le ramasse. Moi, maintenant, Mes yeux marrons sont bleus. Suis-je cependant mort, vivant ? Ou... Entre les deux ?
2020-10-16 11:42:38
2
0
Схожі вірші
Всі
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
130
26
4588
Не скажу "люблю"
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
13
5355