Як ти підеш на війну?
Rika Fays
Як ти підеш на війну? У тебе ж борги і діти У тебе ж заплакана мати Як ти підеш на війну? Як ти підеш у бій? У тебе ж хворе серце! У тебе ж ноги слабкі! Як ти підеш у бій? Як ти будеш стріляти? Ти ж смерті боїшся до сліз Навіть коли вороги будуть вмирати. Плакати будеш їм у слід Як ти будеш стріляти? Як ти будеш вмирати? Як вдома дружина і діти Сиротами не залишиш ти їх Як ти будеш вмирати? Так я піду на війну Так є сім'я у мене Так здоров'я трохи не те Та я йду здобувати Волю на нашій землі Так будуть гармати ревіти І може не вернусь живим Але спомин про те Що родивсь я на цій землі Буду в собі берегти.
2018-03-27 14:33:18
5
0
Інші вірші поета
Температура Війна Похмуре Он десь далеко...
Інші поети
Veronica
@Forever_Royal
Virtoria
@Victoria_Sandulenko
erorka
@erorka
Схожі вірші
Всі
Приходи (RU-UA)
Ай
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
2143
Тени собственного сердца ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤
39
9
2007