Змінити
І все одне й те ж саме Уроки, люди, дні. Напевне думаєш щось міняти? Але чомусь не міняєш ти. Кожен день одне й теж саме Телефон, години, думки. Є бажання щось міняти, Але не міняєш ти. Та встань вже! Досить цього! Відкинь телефон в інший бік. Знайди своє хоббі, І займися ним, І все чого бажаєш ти Мрій, думай, бажай І ти зможеш поміняти. Читай, танцюй, співай Або займися спортом ти. На світі багато чого є, І ти це можеш зробити. Просто встань і почни, А дальше іди до мети. Але чомусь не встанеш ти, Не підеш до мети. Не поміняєш, не забажаєш, І залишиш все як є. Зараз все одноманітне, Телефон, мрії, думки. Забули про свої мрії, І про все що бажали ви. В дитинстві ляльки, друзі і двір А зараз телефон В дитинстві веселі, щасливі всі дні А зараз сірі й сумні В дитинстві хотіли принцами та принцесами стати, А зараз ми навіть не знаєм, Чого хочемо ми. Хочеться мені вже щось змінити, І я буду намагатися міняти! І ти встань, поміняй життя, І воно стане лиш кращим.
2021-03-28 16:56:06
10
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Анна Фролова
Можно смело сказать, что этот стих описывает 21 век. Стих мне очень понравился, впрочем, все твои стихи замечательные)😉😁
Відповісти
2021-03-28 17:25:30
1
Емілія Грін
@Анна Фролова дуже приємно 😉😊
Відповісти
2021-03-28 17:49:47
1
Схожі вірші
Всі
Приходи (RU-UA)
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1551
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
2210