Ностальгія
На мене хлинула ностальгія, Адже ти написала мені. Згадала я всі ті моменти, Коли було весело мені. Згадала як веселились, сміялися, розмовляли, Як інколи сумували ми. Але ти була поруч, І на душі ставало легко і мені, і тобі. Пройшло багато часу, І ти написала "Привіт". Згадала я всі моменти, Коли весело було мені. _____________________________________
2021-03-02 19:49:11
11
6
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (6)
Емілія Грін
@Анна Фролова сама незнаю (
Відповісти
2021-03-02 19:53:06
1
Емілія Грін
@Анна Фролова спасибо ❤️
Відповісти
2021-03-02 19:53:19
1
Анна Фролова
Відповісти
2021-03-02 19:53:43
Подобається
Схожі вірші
Всі
Неловкость в улыбке рассвета
Застыли на окошке вечерние узоры И снова мокрый дождик под лёгкий ветерочек , Без красок сонный кофе под пару твоих строчек .. Меня лишь согревает тепло твоих улыбок , Что заглушает холод давно проникших смыслов , А завтра снова будет тяжёлый понедельник, Но знаю ,что с тобою не страшен даже вечен , На сердце оставляя хорошим настроеньем , Сначала начиная срок время скоротечен Лишь парой фраз в инете, Мне брошенных с приятным воскресеньем...
39
2
2363
Приходи (RU-UA)
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1034