_1_ Знайомтеся
_2_ Лист
_3_ Перше знайомство
_4_ Дорога по воді
_5_ Зустріч у тумані
_6_ Перший день із мрії
_7_ Вона зникає у тумані
_8_ Спасибі тобі
_9_ Це приємне співпадіння ?
_10_ 18 , яких нечикала
_11_ Не хочу в це вірити
12 В кожного своє життя , свої випробування
_10_ 18 , яких нечикала
[подумки] Повноліття , і шо далі ?
Селлі  лежала на ліжку вдивляючись в стелю . Сьогодні їй виповнилося вісімнадцять років , і вона вирішила провести його сама в лісі на галявині .
Вона вийшла з будинку затемно . 
Галявина зустріла її як давній друг , Селлі всіла на бривно біля обгорених гілок і попелу. Вона витягнула лист з кишені пальта
ЛИСТ
******************************************
Кому : Селлі Шаутлер
Від кого : Ланна Шаутлер
Дорога Селлі , вітаю з повноліттям .
Але я змушина тебе засмутити , з виповненям твого повноліття ти повинна вийти на роботу , щоб самій заробляти на своє проживання . Так як в нас складнощі з фінансами ми неможимо оплатити твоє проживання .
Бережи себе .
                                тітка Ланна
******************************************
Вона склала лист у блукнот , на дворі світліло , і крізь гілля дерев проглядало соннце. Селлі вирішила пройтися лісом .
Вона підійшла до обриву , глянула в низ . Спустившись Селлі побачила камінь з кровою . Вона нехотіла дивитися довго на це , тому вирішила вернутися назад в галявину .Ще не доходячи до неї вона почула звук гітари .
Селлі підійшла до галявини , на бривні седів Ден і щось награвав на гітарі .
— Чому ти один?
Ден здивовано поглянув на Селлі
— Прийшов пограти , а ти чого тут так рано?
— Та я так прогулятися
— О шостій ранку?
— Ну добре я втікла з дому
— Я часто так робив коли нехотів багато уваги відчувати на собі
Промовив Ден відкладаючи гітару
— Прям як я
На мить в їхній розмові зависла тиша
— Ти хотіла шо б я тобі заграв
— Ага
Ден взяв в руки гітару . Легка мелодія , яка лунала в день їхнього знайомства .
— Я теж граю , але на скрипці
— Ого це круто
Селлі побачила як після цих слів у Дена загорілися очі
— Доречі я про тебе нічого незнaю
Неочікувано промовив Ден
— А що тобі цікаво?
— Наприклад скільки тобі років ?
Селлі закотила очима
— А чого це ?
— А що не так ?
— Добре мені вже вісімнадцять
— Вже?
— Слухай тобі б йти на психолога , знаєш куда давити . Сьогодні мені виповнилося вісімнадцять
— Так ось чому ти тут
Сонце засвітило Селлі в очі і вона підсунулася ближче до Дена .
— Ну а тобі скільки ?
— Двадцять років
— Яке наступне запитання ?
Усміхнулася Селлі .
— Ну ... А ти хто для сім'ї  Кортів ?
— тяжко обяснити , я племіниця подруги панні Гелії
— Емм , ясно
— Тепер моя черга давати питання
Сказала Селлі
— Давай питай
— Твоя фамілія така сама як і в Дани , ви родичі?
— Вона моя молодша сестра
— А чого я небачила її в тебе в дома ?
— Ми живемо окремо , вона з батьком , а я сам
— Якісь ще питання будуть?
— Покищо ні
Селлі підвелася
— Я мабуть піду
— Добре , вітаю тебе і бувай
*
В дома Селлі застав Лок
— Ти звідки ?
— Я ходила до подруги , а що ?
— Тебе шукає панні Гелія
Він показав на двері кухні .
Селлі зайшла в кухню , панні Гелія сиділа в м'якому кріслі обитому шовком і вишивала .
— Ти прийшла , сідай навпроти
Селлі послушно всіла на деревяну крісло
— Сьогодні в тебе день народження , тому в подарунок я допомогла тобі влаштуватися на роботу в місцеву школу вчителькою музики, я знаю що це тобі потрібно
Селлі натягнула посмішку на обличчя
— Спасибі
І вийшла з кухні
— Пам'ятаєш ти обіцяла показати мені місцевість
Сказав Лок який стояв біля дверей її кімнати
— Пам'ятаю , давай через годину зустрінемся біля вхідних дверей








© Еммі Кросс,
книга «Та що зникає в тумані».
_11_ Не хочу в це вірити
Коментарі