My ancestry
The damp had got its grip years ago but gone unnoticed. The heads of the joists feathered slowly in the cavity wall and the room’s wet belly had begun to bow. Once we’d ripped the boards up, it all came out: the smell, at first, then the crumbling wood gone to seed, all its muscles wasted. You pottered back and to with tea, soda bread, eighty years shaking on a plastic tray. One by one we looked up, nodded, then slipped under the floor. We moved down there like fish in moonlight, or divers round an old ship.
2019-12-26 20:00:15
3
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Enok Mayeny
@JENOVA JACKSON CHASE you welcome. Stay tune for more.
Відповісти
2019-12-29 00:03:28
1
JENOVA JACKSON CHASE
Відповісти
2019-12-29 09:29:43
1
Mehak Kapoor
Would you like to publish your content in book??
Відповісти
2020-12-10 18:05:19
Подобається
Схожі вірші
Всі
Присвячую
Присвячую тобі вірші українською, Бо не знаю, якою мовою висловлювати свої почуття. Хоча, для тебе, мабуть, краще російською, Але я вірю: зрозумієш і так. Бо коли ми зустрінемось, важливим буде лиш погляд: Серце не потребуватиме слів, Йому буде байдуже звідки ми родом, Навіть, якщо з ворожих країн.
73
4
4544
Дівчинко
Рятувати старі ідеали немає жодного сенсу, все сведемо до творчості або дикого сексу. Зруйнуємо рамки моральних цінностей, напишимо сотні віршів і загубимось серед вічностей. Наш голос лунатиме і поза нашим життям. Дівчинко, просто тримай мене за руку і віддайся цим почуттям.
103
16
5033