Вірші
СЛІДИ
Я
Пам’ятаю присмак твоїх рук
І тонких поглядів спідлоба
Коли
Десь розминулися дороги
Наших шляхів.
Я
Я пам’ятаю всі думки
Вони порожні як і груди
Відлуння сумнівів гулких
Ще досі
Десь там
Затихає.
Я
Раптово знову пам’ятаю
Хоча надіявся забути
І десь там подих пролунає
Крупнокаліберний
Як смуток.
Дещо жили, дещо втрачали,
Лишаючи десь слід печалі
Кроки обабіч, вбік й подалі
Всі помилки - вже рани;
Сліди
Які нажаль не стерти
Хоча
Можливо
Можна вмерти.
Ми щось притримали для себе
Ти
Пожалів колись тепла
Я –
Власні секрети
Тяжкі й похмурі таємниці
Ради яких
Можна і вмерти.
Що ж
Час все стирає
Майже ранок
Твій подих десь там відмирає
Мене гризуть старі питання
Але
Минулого не стерти
Можливо
Краще
Просто вмерти.
1
1
202
