Вірші
Чомусь так бридко на душі...
Чомусь так бридко на душі,
Що вже нічого я не хочу.
І серце тримаючи в руці –
Ще відчуваю, що живу...
Але навіщо жити так,
Коли набридло вже усе?
Та із порізів на руках
Вже навіть кола і не тече.
Слабка і зламана душа,
Неначе гілочка тонка –
Яку зламати навіть може
Зовсім безсилля рука.
В моєму серці лише лід –
Якого краще не топити,
Бо він затопить весь мій світ
І там ніхто не зможе жити.
І вже не хочеться нічого зовсім
Я навіть через раз вдихаю...
Отак давно живу я...
Чи може... Просто помираю...
11
0
409
