How many years

Женя Закарян

Verse 1. Tell me your name, friend. I don't know where you are, but I know you're alone right now. I never know what's going on with you, but I know you're in trouble. Chorus: How many years do I have to wait for you to sleep? Give me an answer, I'm waiting for you, my friend. How many years will your confession take? I'm not a thing, let me go and forgive me. I don't love you, and I don't want to be your friend If you don't talk. Verse 2 You run away from me, Because in the soul everything is not under control. I love someone else. Don't say that you love me. You'll see, everything is out of control. If you don't hear me, I'll do whatever I want every day. Verse 3: I won't tell you my name, I'm so mad at you. Believe me, it's all over and I'm not going to take back everything you did to me. I will not hide my rage. Run from me, because I have become a monster And will beat mercilessly.

2020-05-26 16:52:38

Інші вірші поета

I love you Malédiction Somnium auceps You couldn't

Інші поети

Enok Mayeny

@Enok_Mazino_Mardukg

Рыцарь Времени

@Dolinskiy

N M

@_winter

Схожі вірші

Всі

Unbreakable heart

B I

Behind your back people are talking Using words that cut you down to size You want to fight back It's building inside you Holding you up Taking you hostage It's worth fighting for They'll try to take your pride Try to take your soul They'll try to take all the control They'll look you in the eyes Fill you full of lies Believe me they're gonna try So when you're feeling crazy And things fall apart Listen to your head Remember who you are You're the one You're the unbreakable heart

14417

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

11589