Тінь полює на мою любов
Тінь полює на мене і любов, Ховається в темряві Вона. Чекає та, коли разом ми будем, Щоб відняти її, у мене назавжди. Я відчуваю дух її, Навіть її коли не видно. Вона завжди тримає шлях за мною, Як клята тінь та, що не відстане, То доки світ цей топчеш ти. Я од страха напідпитку, і жахом оповитий, од розуміння що порушена любов моя, Що знищить все, та клята тінь що маємо ми зараз. Не знаю я, що з тим робити, Щоб захистити те, що так жадав, І так люблю. Я все покину, і в путь направлюсь за горизонт, за ті далекі темні гори, щоб порятунок там знайти, та клята тінь, там смерть свою знайде зі мною, Або ж я знищу все, що дорого було мені тоді. Бо та є тінь, як я, А я, як тінь та клята, Бо ми одне є, Як розпач, горе, і розплата. Час нам погинути, за небокраєм, Аби ж не обірвати, життя тим всим, кого ти врятував до нині. Кінець
2023-09-23 10:20:05
1
0
Схожі вірші
Всі
Тарантела (Вибір Редакції)
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
43
34
8030