We Can't Breathe
I Fifty shades of corruption, Infinite faces of injustice in commotion. If we claim we are equal before the law, Why is your evil hard to bear as your flaw? On what name are we to survive when we hate each other, What will be the end when there's no law and order? II How will you see beyond the colours, races and tribes? When your heart is filled with terrors, aches and bribes. Our culture is to create a life, But the foe in folks clothing that we serve turned it to rife. III We seek for a change, for we are tired of the pains. Your ploy on innocent lives, all sum up for your selfish gains. You refuse to resent the doers, Yet you cover their lies just to be among the rulers. IV Voting times seep through our dying times, As guns are brought into peaceful fight on civil lives. As you pulled the trigger and soaked the flag in the blood of human rights. V We believe we live in unity, even while we don't make a bond. We appear as folks, though our clothes are torn with their bomb. Of what use is a weapon against an unarmed man? When the art of war blows on us without a fan. What will be the cost for someone to save our dreams and plan? VI As we pay the price for the help we did not get, When our protectors turned to the killers of our target. Our flags are raised in shame, As our thoughts are aired in bullets' flame. We can't breathe, as there's no pure air to live, We can't survive this as there's no love to make us become relieved. VII The hate you give is our anthem The colour of our spilled blood is our emblem, Wasted lives are our patriotic songs, As you continue to live with your wrongs. VIII The hate you give will not be erased, Nor your deceitful tongues be praised, But your lives will one day be laced, On an unmarked grave of a warrior left unraised. IX Until then, one thing stands above your greed. We can't breathe! . THOMAS OLUWATOSIN ©Fearless Lines
2021-03-09 10:26:19
3
0
Схожі вірші
Всі
Пóдрузі
Ти — моє сонце у похмурі дні, І без тебе всі веселощі будуть чужі. Ти — наче мій рятівник, А я — твій вірний захисник. Не кидай мене у часи сумні, Бо без тебе я буду на дні. Прошу́, ніколи не залишай мене одну, Адже без тебе я точно потону. Хто я без тебе? Напевно, мене просто нема... Розкажу я тобі про все із цього "листа". Постався до цього обережно і слушно, Щоб не подумала ти, що це, може, бездушно. Адже писала я ці рядки довго, І ти не посмій не побачити цього! Ми же ж з тобою змалку завжди були разом, І дружбу нашу не зруйнуєш навіть часом. А ти пам'ятаєш, як на кухні говорили про хлопців? Ми зберігали всі секрети, наче у таємній коробці. Смієшся ти, як завжди, смішно, І не сказати про це буде грішно. Дуже подобаються мені наші розмови, Особливо, коли ти "ламаєш" свої брови. Чудово, коли твоя найкраща подруга — сестра. Адже не залишить в біді ніколи вона. А завжди буде поруч. Навіть якщо сам чорт стоїть ліворуч.
48
12
2430
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
3840