Після всього побаченого Ліза довго перебувала в шоці, вона прийшла додому, де її батьки обговорювали день і як прийшли справи на роботі.
-Що там нового в школі? - запитала мама.
-Та все нормально, - відповіла дівчина.
Батьки почали дивитися серіал, а Ліза взяла навушники, включила музику і почала обдумувати все побачене за день.
"Це не може бути правдою, якась нісенітниця, це чоловік напевне фокусник, або це були галюцинації, або мені це приснилося. Точно це був сон"-думала дівчина і заснула.
Коли вона проснулась зранку і почала збиратися в школу, вона вирішила забути про вчорашній випадок і більше його не згадувати. Яка різниця, що це було, головне, що все це не правда. Дівчина вирішила про даний інцидент нікому не розповідати, подумала, що люди подумають, що вона зійшла з розуму.
Ліза прийла в школу і день проходив, як звичайно. Вона з її друзями обговорювала серіал, але всеодно не могла викинути з думки те, що відбулося вчора ввечері.
-Ви вірите в магію? Ну, те що вона існує в нашому світі, - запиталась дівчина в друзів.
-Ти вже явно передивилась серіалів,-сказала Катя і вони троє засміялись. - Ну я не знаю, може є вона, а може ні. Все можливо.
-Ти йдеш сьогодні з нами гуляти в парк? - запиталась Ульяна.
-Ну та
Далі все було як завжди, після школи дівчата пішли гуляти парком довго говорили, слухали музику, Каті музика, як завжди нікому не подобалась. Потім вони почали обговорювати хлопців, які їй подобаються.
Лізі подобався один хлопець з класу, який теж як їй здавалося виказував до неї знаки уваги. Його звали Діма Матвіїв, вона часто сиділи за однією партою, він був дуже скромним хлопцем, у нього було чорне кортке волосся і карі очі.
Поговоривши, всі розійшлися по домах. Дорогою додому Ліза думала: "Надіюсь я сьогодні не зустріну того чоловіка і моє життя знову вернеться на круги своя" Після цієї думки вона знову побачила знайомий силует, це був той самий чоловік, він підійшов ближче і запитав:
-Ну що ти подумала над моєю пропозицією?
-Так, я подумала, я не знаю, хто ви і що це за школа, навіть, якщо магія існує, я не хочу брати у цьому участі, - твердо сказала і дівчина, кинувши на співрозмовника недоброзичливим поглядом.
-Ну ти не розумієш, тобі хоч треба спробувати, ти народилася з унікальними здібностями, - сказав чоловік.
-У мене немає ніяких здібностей, я абсолютно нормальна дівчина.
-Просто вони у тебе, ще не проявились. Якщо ти будеш навчатися у нас, ми навчимо тебе як ними користуватися.
-Ні, дякую і на цьому крапка, - сказала дівчина і пішла.
Вона спокійно дійшла додому, чоловік не став за нею йти і переконювати. Ліза була рада, що нарешті позбулась його і всього дивного, що він розповідав.
Її життя йшло далі звичним для неї курсом. Школа, дім, друзі і все було чудово, це чоловік не з'являвся вже 2 тижні. Хтось назвав б це скучним життям, але їй воно подобалось. Але все знову змінилося, коли вона виходила з школи після уроків.

1.5