Диво
Люди люблять фантазувати Вони люблять мріяти У хмарах літати Загадати бажання коли падають зорі Чи кинути монетку у море Потерти комусь носа на щастя Зо п'ять пелюсток в бузку шукати Збирають молоду конюшину В трамваї шукають квиточки щасливі Мрії загадують свічки задувши А як повезе то пальці загнувши Чекають своїх хвилини слави Бо хочуть піднятися вони на лаври І звідти побачити єдинорога, коника- горбунця, фею чи гнома І скільки б років тобі не було Чекаєш Діда Мороза ти все одно Під подушкою привіт Миколая Святого в якого ти навіть віри не маєш Але ж все чекаєш завжди чекаєш Як би ж то із неба диво впало Та чудо своє подарувало Паличку чарівну, скриньку зі скарбами, дзеркальне магічне чи Джина просто в лампі Ми любимо коли є надія Навіть мізерня тай геть божевільня Нам легше жити у щось дивне вірючи Та в погоні буденній мрії дитячі здійснювати.
2019-02-25 07:47:54
4
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Альона Франчук
щиро дякую 😘♥️
Відповісти
2019-03-19 19:52:04
Подобається
Схожі вірші
Всі
Минутой мечтания :)
Я мнимо расскажу тебе о прошлом И заберу кусочек шоколада Рассказ уж будет длиться долго О том ,как было тяжело сначала Наверное это для тебя не важно Спрошу себя, а ты хороший ?) И почему же стоишь рядом Даря улыбку лишь прохожим Мой телефон звонит мне чаще , Чем слышу твой прекрасный голос Аккорды струн во взгляде малость, Когда увижу тебя где-то снова Про свои чувства смолчу вовсе , Чтоб не будоражить просто взглядом , Хватает только вкуса кофе Лишь думать о тебе минутой мечтания .
40
11
2324
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
2135