Диво
Альона Франчук
Люди люблять фантазувати Вони люблять мріяти У хмарах літати Загадати бажання коли падають зорі Чи кинути монетку у море Потерти комусь носа на щастя Зо п'ять пелюсток в бузку шукати Збирають молоду конюшину В трамваї шукають квиточки щасливі Мрії загадують свічки задувши А як повезе то пальці загнувши Чекають своїх хвилини слави Бо хочуть піднятися вони на лаври І звідти побачити єдинорога, коника- горбунця, фею чи гнома І скільки б років тобі не було Чекаєш Діда Мороза ти все одно Під подушкою привіт Миколая Святого в якого ти навіть віри не маєш Але ж все чекаєш завжди чекаєш Як би ж то із неба диво впало Та чудо своє подарувало Паличку чарівну, скриньку зі скарбами, дзеркальне магічне чи Джина просто в лампі Ми любимо коли є надія Навіть мізерня тай геть божевільня Нам легше жити у щось дивне вірючи Та в погоні буденній мрії дитячі здійснювати.
2019-02-25 07:47:54
4
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Альона Франчук
щиро дякую 😘♥️
Відповісти
2019-03-19 19:52:04
Подобається
Інші вірші поета
У світі повному фемінізму Майбутньому Зоря Височінь
Інші поети
J 131
@Ju131
Upavshii_Zakat
@Upavshii_Zakat
Схожі вірші
Всі
Нарисую солнышко :)
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Нарисую тебе яркое солнышко Оно будет светить когда грустно Освещая тёмные комнаты , Одиночества твоего уголка звука... Даже если окажется за окном дождик, Ты не будешь один словно сломлен, Оно будет светить лишь напротив Теплотою уюта мнимой заботы Может это какая то мелачь Или просто светлый рисунок , Но он все ж нарисованный мною Для тебя от приятного чувства ... И лучами жёлтых карандаша линий , Коснусь твоего уголка глазок , Чтобы перестал хмурится криво От нахлынувших эмоцией красок Как подарок пусть станет взаимным , Без излишних слов предисловий Моих крепких объятий визита Нежноты оттенков жёлтого тонна ...
42
1
2077
Тарантела (Вибір Редакції)
Фαйղα Եօթթí #AР #FN
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
43
33
8922