Диво
Люди люблять фантазувати Вони люблять мріяти У хмарах літати Загадати бажання коли падають зорі Чи кинути монетку у море Потерти комусь носа на щастя Зо п'ять пелюсток в бузку шукати Збирають молоду конюшину В трамваї шукають квиточки щасливі Мрії загадують свічки задувши А як повезе то пальці загнувши Чекають своїх хвилини слави Бо хочуть піднятися вони на лаври І звідти побачити єдинорога, коника- горбунця, фею чи гнома І скільки б років тобі не було Чекаєш Діда Мороза ти все одно Під подушкою привіт Миколая Святого в якого ти навіть віри не маєш Але ж все чекаєш завжди чекаєш Як би ж то із неба диво впало Та чудо своє подарувало Паличку чарівну, скриньку зі скарбами, дзеркальне магічне чи Джина просто в лампі Ми любимо коли є надія Навіть мізерня тай геть божевільня Нам легше жити у щось дивне вірючи Та в погоні буденній мрії дитячі здійснювати.
2019-02-25 07:47:54
4
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Альона Франчук
щиро дякую 😘♥️
Відповісти
2019-03-19 19:52:04
Подобається
Схожі вірші
Всі
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
6093
Разве сложно сказать...
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
4227