Thoughts
لقد سُئلت في احد المرات مذا سوف افعل ان كان بإستطاعتي العودة بالزمن . لقد فكرت حينها ووجدت ان اكثر شيء اريد فعله هو ان اشكر امي علي سماعها لكل هذه الكلمات التي لا اهميه لها، و اشكر اصدقائي الذين تقبلوني لفترة لا بأس بها بكل مزاجيتي و بكامل شخصيتي الغريبة ،لربما سيمنعهم شكري هذا من الرحيل. و عندما اعود الي زمن الحاضر ساشكر دفتري الذي حوى كل هذه الكلمات التي كُتبت بخط غير منظم تحت عنوان الخواطر، و قائمة اغانيّ التي جمعت كل هذه الاغاني التي لا علاقة لها ببعضها فهذه الاشياء الوحيدة التي تحملتني . ************ Part 3
2020-07-25 15:27:47
9
9
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (9)
جاردينيا
@Elizabeth 707 ادعو الله ان يرزقك الافضل ⁦♥️⁩🤍
Відповісти
2020-07-25 17:12:32
1
Ghadeer_29
رائعة💛💫
Відповісти
2020-07-25 17:24:53
1
جاردينيا
@Ghadeer_29 شكراً⁦♥️⁩
Відповісти
2020-07-25 17:30:06
1
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
11995
Хай буде так
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
5436