Вступ: ні про що
Кадр перший: Море. Створення комарів, креветок і КУКУРУДЗИ
Кадр другий: дитинство та його дешеве пластмасове щастя
Кадр третій: мистецтво і його смачні магнити
Кадр четвертий: коли ти подорослішаєш, дурний кактус? Або розуміння, що я не рослина а комах
Кадр п'ятий: моя трансгендерна небінарність, абстрактність та кава
Кадр шостий: ти що людина? Помилкккка 404!!
Кадр сьомий: питання????
Кадр восьмий: наївність як перший ознак хвороби душі
Кадр дев'ятий: життя від мистецтва текло - не втекло.
Кадр десятий: сміття - середовище смішних мокриць
Кадр одинадцятий: крапка на віконном склі
Кадр дванадцятий: спогади по дідусям з крилами
Кадр тринадцятий: музи в піжамах
Кадр чотирнадцятий: кицькі чи птахи танцюють уві сні?
Кадр п'ятнадцятий: запрошую на перегляд кіно "кохання мистецтва митцем"
Кадр шістнадцятий: чарівна країна бойлерів і екзотичних фруктів
Кадр сімнадцятий: Малевіч і гравітація
Кадр вісімнадцятий: абсурд, абстракт - і плюшева пташка
Кадр дев'ятнадцятий: та сама жінка-блондинка, котра мене ненавидить
Кадр двадцятий: автопортретна автобіографія відважного комара
Кадр чотирнадцятий: кицькі чи птахи танцюють уві сні?



Дах і вище /сбої програми= //.тттттт.788880.0.

Летят
Зграями
Сумні дахи.
Летять
Незнаючи,
Летять.
Дахи
Як птахи
Теж мріють
Про щастя
Дахи
Як люди
Теж вміють
Сумувати.
Летять
Над містом
Повним людей
Та авосьок
З помаранчами
Летять
Повни питань
Та мотлоху
З мешечком
Червоной
Кави.


Крапка.

З-ззз. Програма. Дайте програми. Збиті програми. Алло? Алло?ви чуєте мене? Це я - режиссер антракту.

Сиділи малювник і кішка-поетесса
Читали анекдоти про зубних комах
І їли авокадо синє-синє
Малювнику чита вірша:

Намалюї мене малювник
А я тобі цукерку м'ятну дам
Намалюй мене малювник
Немов чеширського кота
Він приходив вчора

Намалюї мене малювник
Немов свого коханця в краватці
Ти його малюєш кожен ранок
Глядячі у відображення в каві

Намалюї мене малювник
А я куплю тобі нові шкарпетки
Знайду тобі акціонне щастя
Та принесу абстракцію людства
Сиділи малювник і кішка-поетесса
Читали анекдоти про зубних комах
І їли авокадо синє-синє
Кішка цілувала вірша

А потім одягнула хустинку, окуляри, пішла на перон, де лежать троянди та біжить потяг, зайшла в вагон, побачила телефон, та позвонила:
- Алло? То режжиссер?
- Так, а що пані кішка хоче?
- Мяу!

Польська пані пес сміючийся ха-ха

Польська пані пес
Побігла собі в ліс
Там хатинка
Там хустинка
З крил гробця шершавого
З думок меді шаленіючой
Пані кістку відьму з'їла
І довольна, і красива
Гав-гав, - як вам хустка?
Гав-гав, - як вам топік?
Гав-гав, - як вам мої окуляри?
Гав-гав - відкрию сенс, кав'ярню, заверну газету  де раніше була ковбаса, але я її з'їла ха!
Гав, чао, гуд бай, пшепрашем, до зобачення!
Піду в магаз ловить рибку та думку
Мяу!
© Генрі крадієць сенсу,
книга «Автобіографічний автопортрет незнайомця-комара».
Кадр п'ятнадцятий: запрошую на перегляд кіно "кохання мистецтва митцем"
Коментарі