Вступ: ні про що
Кадр перший: Море. Створення комарів, креветок і КУКУРУДЗИ
Кадр другий: дитинство та його дешеве пластмасове щастя
Кадр третій: мистецтво і його смачні магнити
Кадр четвертий: коли ти подорослішаєш, дурний кактус? Або розуміння, що я не рослина а комах
Кадр п'ятий: моя трансгендерна небінарність, абстрактність та кава
Кадр шостий: ти що людина? Помилкккка 404!!
Кадр сьомий: питання????
Кадр восьмий: наївність як перший ознак хвороби душі
Кадр дев'ятий: життя від мистецтва текло - не втекло.
Кадр десятий: сміття - середовище смішних мокриць
Кадр одинадцятий: крапка на віконном склі
Кадр дванадцятий: спогади по дідусям з крилами
Кадр тринадцятий: музи в піжамах
Кадр чотирнадцятий: кицькі чи птахи танцюють уві сні?
Кадр п'ятнадцятий: запрошую на перегляд кіно "кохання мистецтва митцем"
Кадр шістнадцятий: чарівна країна бойлерів і екзотичних фруктів
Кадр сімнадцятий: Малевіч і гравітація
Кадр вісімнадцятий: абсурд, абстракт - і плюшева пташка
Кадр дев'ятнадцятий: та сама жінка-блондинка, котра мене ненавидить
Кадр двадцятий: автопортретна автобіографія відважного комара
Кадр перший: Море. Створення комарів, креветок і КУКУРУДЗИ



Обережно! Пластилин л и
п
к
и

йййй!!


Ти щоооооо? Не бачив це кіно! Воно ж таке

Ф
А й
Н
Е !!!!!???

Що ти, давай позвемо комара та подивимось з ним. Крапка ком.

¿¿¿¿Знаю, що ти слухаєш акул, і думаєш - хочеться банану ¿¿¿¿¿

*******
я хочу зліпити море, всесвіт, гроші, людей, та можливо, трохи щастя.

Кажи того, чого не можна (розмова з людиною)
Стою
Біля магазу
Значить
А там
Дідусь
Маленький
Та старий.
Стою
Дивлюсь
Як марно людство
Вдає
Що має особистість.
Я подумки
Літаю
Містом тим
По колу
Я роздивляюся будинки
Ліхтарі.
Та бачу поряд із собою
Дідусеві
Що також немов птах
Літа без крил.
Він дивиться на мене
Каже:
"Як дорого
Наразі
Купувати
Сенс?
Крамниці ці
Та людство
Зовсім подуріли
Не можна навіть
Сенсу
Купувать"
Йому кажу:
"Дідусь
Чого літаєш?
Ти маєш
Там стояти
На землі"
Дідусь кричить:
"Не чую!
Я літаю
Для тих дурниць
Занадто я старий"

- Ви купуєте цю рибу?
- Так.
- Вона не свіжа.
- Отож на тобі,
А написано, що скумбрія...
- Так ви купуєте чи ні?
- Так, звісно, зараз
Грошей дістану...
- Дідусь, ви що, бережети гроші у шкарпетках? Про гаманець не чули?
- Не чув, донька, не чув. І взагалі я гном.
- Рада за вас. Скоріше, прошу, мені ще додому треба, дивитися "від пацанки до панянки" та домогати сину з математикою.
- Ось, ось гроші. Тільки вони трохи не свіжі.
- Я бачу. Це карбованці.
- Ну, яка риба, такі і гроші...
- Стійте, не можу віддати рибу за ті гроші. Мені потрібні гривні, 65 гривень, є в вас?
- Ні, немає.
- Тоді забирайте це, а рибу віддайте.
- То є, ви хочете казати, що не свіжу рибу не можна купити за не свіжі гроші, а за свіжі можна?
- Дідусю, в мене нема часу, крамниця закривається.
- А сенс в вас є?
- Що?
- Сенс?

Автор: зозуля котра немає домівки та блукає по городу в старому пальто у пошуках... щось шукає, напевно. Але я не впевнен. Мені пора, чайник кличе.

********
Анекдоти і
к
у медки

Беріть хустинки та слухайте:

Сьогодні загубив капелюх. Мама розповідала, що її теж приходилося губити капелюха. Бачу, це в мене в генах. Але ж ні - сьогодні капелюх повернувся. Він сказав мені: "Прости, я більше не буду, я просто хотів дізнатися, чи смачне морозиво"
- Ти міг би у мене спитати.
- Добре: чи смачне морозиво?
- А ти не дізнався відповіді?
- Ні.
© Генрі крадієць сенсу,
книга «Автобіографічний автопортрет незнайомця-комара».
Кадр другий: дитинство та його дешеве пластмасове щастя
Коментарі