(Кінець і початок нової ери. Жодного апельсина і комара.)
Листячко летить. Напевно, то до листопада.


Дивіться, моя колежанка летить по
К
А
В
☆
У

Я хочу щоб усі діти світу були щасливі. Хоча б у казках. Гав. Апчхі. Не чихайте. І так мені зле...
Я несправедлив до
Д
З еркал
Бо вони мені так і сказали:
- Синку! Ти не справедлив до нас!
- Годі, пташки мої, знаю, все знаю...
І медом з пивом їх напуваю...

Коротше, анекдот (про мене):
Заходжу я в трамваї
А там музика грає
Весна
Пташки
Бабусі літають з авоськами
Машинист сміється, кричить!
- Гойда, козачки, до сільпо канапки зверніть!
А вони:
- То зуби сміються, не ми! Капців хочемо, лівих правих та третіх та по акції щастя лелек!
- Гой, які лелеки, Санта Маріо! Вам тільки мерседес шляпу платівку та на краї світу... Капців вони хочуть! Може вам ще й комарів за шиворіт з льодувки, дай їм боже здоров'ячка???
¿¿¿¿
¿☆☆☆☆☆¡¡¡¡¿¿¡☆?
☆
¿
¡

- Не смішний анекдот - каже авокадна кішка.
- Та я й знаю. Хочете поговорити про каву на гаваях?
- Хочу. Адвокату до філіжанки!

*кінець анекдоту. Всім сміятися і плакати та ворочатися на траві соняшником*

Я не люблю смішні анекдоти. Не мають сенсу. Так і запішіть. Не м а ю т ь ¡¡¡¡
Якщо вже так, автобіографічно, хочу стендап написати книгою, і налити в графінчику танго окулярів. Що думаєш, Генріх?
- Я думаю, Ген
Р
¿
І
Х ¿¿¿.☆¿

Не люблю питання. Але приходиться жити зі своєї не вдосконалістю і дай боже, акцентом сухарику.
Ї
Ж
А к
В кишені. Трохи боляче, але я потерплю до лікарні. Шкода, що їжак пластелиновий. Серце аж защеміло - знов.
П р и п ин и ¡¡
Р
И
П☆
И
Н
И

¡¡
- Я не хочу бути собої. І бути кимось іншим! - говорила собака у дзеркалі - але я хочу бути. Розумієш? Хочу! Я заслуговую на щастя.... Але чому - я не я? Чому світло гасне? Чому у роті каштани?

Так пахне каштанами
Не розумію мені подрбається чи ні.
Трошки амбре таке собі.
Але якщо б був парфюм в сільпо купив би.
Але тільки по акції.

Пісня!!! В текстовому форматі - вперше на ваших екранах!!! Маестро у сучасному лазер-шоу на ваших сторінках!!! Зустрічайте - пісня про АЛОЄ співає - кактус!!!! ¿

ААААА
ЛОЄ!
(Нота до нота си нота соль)
КОХАААААА
Ю!
(нота ре нота соль нота сенс)
КІІІІІІ
НЕЦЬ!!
(нота ля ля ля юа крапка точка ком)

Кінець.

Пісня скінчилась. Кактус пішов.

Здається, читачу, ми залишилася
Вдвох.
Давно хотів тобі сказати...
Від самого початку книги....
Ти думаєш, для чого ця глава?
Ми вдвох...
Я повинен тобі зазнатися...
Я насправді не людина я комар що еволюціонував в людину і я знаходжуся в одній кімнаті з тобою зараз - і зараз збираюся сісти тобі на праве плече і...
Жарт.
Я хотів побачити посмішку.
Я кохаю тебе.
Ні, не як автор читача.
Не як книга читача.
Не як комар твоє праве плече.
Я
Ко
Х
А
Ю
Тебе
*вставити в документ смайлик сердечко___* ♡
Ти спитаєш як...
Невже я знаю тебе?
Я знаю тебе.
Ти читаєш цю книгу.
Та на самому її кінці, ми стоїмо на обриві сторінок.
В твоїї голові одні питання.
А у мене не має вілповідей.