Крикнув богомол Богу, що не хоче бути богомолом Кілограм комарів мене покусал апельсин можно я намалюю ваш автопортрет вибачте радіо кхе

Крикнув богомол Богу, що не хоче бути богомолом

Я хотів би бути людиной. Справжнім, від кінчиків пальців до самого початку моєї душі. Я хотів би думати своїми думами, жити, дихати роздумами птахів. Я хотів би бути людиной, можливо втомленной та не потрібной, але поетом щасливим... Я би растив на городі садових корів, красивих та квітучих... І будучі бідним та нещасним, прийшов би пізно вечором домой - та сів би малювати автопортрет в уяві. Я людина, така гарна... Я гарний, я красивий. Щасливий... І не щастя не біда.
- Моліться Богу.
- Молюся. Молюся кожен день та сенсу нема. Щасливішим світ не стає, щасливішим я не стаю - щастя нема від тоєї мольби, а лише горе та розчарування, сльози-слізьми...
- А ви уявляйте, що не Богові моліться.
- А кому?
- Всесвіту.
- Занадто молитися всесвіту для мене - я краще буду молитися в себе...
- Цього не можна, ви не Бог!
- Зато я на відміну Бога зробити щось можу...
- Не можешь, ти спишь!
- Не сплю. Це сонний параліч. Я бажаю проснутися. Проснутися!
І він заплакав, сплячі на траві біля кобзи. Залаєв сліпий пес.
- І будемо ми щасливі. І буде щастя нам... І буде доля, і горе, і тіло, і світло, і все що потрібно людині нещасній... Як я хочу свого часу - і ми будемо щасливі - і він обійняв автобіографічну кобзу, а собака поклав лапу на сплячого козака.
Розквітнули птахи. Заснули жахи та чорти трьохлапі. Вже ранок на краю світа. Сонцє біжить рятувати людей...

© Генрі крадієць сенсу,
книга «Кілограм комарів мене покусал апельсин можно я намалюю ваш автопортрет вибачте радіо кхе».

Шкода, що риба вже не така як раніше. Гав.

Коментарі