2nd in the series of- The Travail of the King
Golgotha it was The home of skulls This was where they led my King, Like a lamb led to the slaughter Death was certain even upon His brows To be prosecuted in deaths Land Like outcasts He was judged With criminals He was hung Nailed like one of them To the crossed wood, nails pierced his hand and feet Even as it pierced his heart and soul It was a gloomy eastern noon The sun brutal with its torment of scotching heat As the executioners of death Pounded heavily the hammers of devastation Upon the nails of anguish, into his dreary skin His hands were pierced and so was His heart Oh the pain, oh the agony Oh the trauma, oh the cry Far beyond what words could ever describe Such affliction, such torment Such suffering, such death Oh such perseverance I have never seen It was the persecution of the ages The misery of the century The laceration of all times The anguish beyond a moment.
2018-09-05 15:30:16
1
0
Схожі вірші
Всі
Мої слова
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
4079
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1378