A Pondering Heart
Looking out the window He saw the shooting stars Promising a better tomorrow Though He peered with sad eyes The full moon smiles bright Glowing with assurances of hope Saying to Him in light Everything would be alright Here he ponders Laying still in bed His medullar at work On zillion matters at hand Mindlessly stroking His beards Thoughts of the past rush in Reminiscing upon many hurts Challenges of life his companion Wondering where next to turn Haven used up all options Tonight he lay still in meditation, Sending a silent cry out to God The events of past years gone by Remembrance of horrors flash past Yet a hope He sees in yonder lights Telling him its going to be Alright. ©heavenly_broadcast # PUNCHLINE- For everyone who looked to Him were delivered; believing in Christ their faces were lightened and never ashamed. He became the Author and perfecter of their Faith, pulling them up from the miry clay. And this could be you! Psalm 34:5 & Hebrews 12:2
2019-03-17 20:01:53
3
0
Схожі вірші
Всі
Разве сложно сказать...
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
4116
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4961