Desperate Promise
It was a promise of love So surreal at loves altar His heart resolute towards his sweetheart Never had he set his mind to anything so true Even his being believed that too Like the first day his eyes locked in with hers She remained a paragon of beauty to behold Never had He seen a blond as ravishing as she It was a view totally captivating to his soul He hadn't set eyes on any other That consumed his attention so Thus in a desperation of love His heart followed suit in a row With her, Ready to begin a home Now it's being six months together A rude rush of reality hit him in the face He couldn't love her as she rightly deserved For a broken treasure was she And so inadequate was he. To be Continued... ©heavenly_broadcast # Photo Credit- www.pixabay.com Footnote- Every profession of love would always be tested at the litmus point of reality's where the acidities of weakness dwells
2018-11-19 14:24:08
3
0
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1948
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
3974