FATHERHOOD
To Every man, who has given a good word of advise to another. Cheered eagerly in encouragement of a youngster. Made the hard choice to walk the hard paths Upholding goodly values, in the midst of this corrupt world. Joyfully made himself, a shoulder to cry on. Being a support, to Every weak soul. Loved without reserve, cheered without fretting, Cared without Season, loving without reason. Upholding Godly landmarks, for others to follow. Setting right standards, at home and at work. An exemplary leader, which others can follow. Living the life of Faith, justice and Truth. This is to you Father's, who burn your boat to Uphold Truth. This is to you dear father, who give your All, as an example. ©heavenly_broadcast PUNCHLINE- This is to you dear Father's at HEART. Upholding Godly landmarks, for others to follow. HAPPY FATHER'S DAY! Hebrews 6:12 & Proverbs 22:28 Jesus Is Lord!
2020-06-21 16:00:21
5
0
Інші поети
BON BON
@bon_bon_c0xu
BON BON
@bon_bon_c0xu
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
3604
Дитинство
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
12506