شعورٌ غميم

Lolita 84Lolita

قيود من جمرٍ تكبلني وجروحٌ في الفؤاد تُعذبني أعين أغدقها الحزن بالدموع ومالي من غير ذلك نصيبًا جروحٌ سوداء لا تشفئ وأنينٍ مَتكتم ينحسرُ أيا زماني ألا ترحمني؟ وبكَ أملي معلقًا بالهوى شعورٌ غميمٌ تكدسَ وظلامٌ أسود الحُلة. فقط ناشدًا الرَحمةِ أرحني من ذلك الضيقُ الذي يجعلني مقيدًا بشعورٍ مقيت.

2020-08-10 23:47:18

Інші вірші поета

لعنة أبدية تلاعب القدر بزوغ الفجر

Інші поети

Lilya Foxyyy

@LillyFox

Маргарита Чаленко

@marharyta

Minyunsu3

@Minyunsu3

Схожі вірші

Всі

"Я буду помнить"

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .

2176

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

11994