Vale
Немає слів і почуття всі зникли, Мелодії кохання вже притихли. Лише моменти будуть жити вічно, Але вже серце не зігріє спалах свічки. Душа оголена та й сам не розумієш, Що це кінець, нічого вже не вдієш. Пластинка наша спільна відіграла Уся подерта та й у мене рана. Спробую, напишу я репризу І знову на подушці сльози лишу. Мажори і мінори в серці грали, А миті були дійсно всі цікаві. В секунду ми звучали і в  октаву Та флейта роз'єднала нашу пару. Ти є алєгро, а я престо, Ми не зіграєм більше для оркестру! Концерт закінчив, далі моє соло Його почують люди всі навколо. Фінал тут дійсно дивовижний Та поцілунок треба стерти з пісні, Але мій друже, ти, не забувай Вогонь в очах буде  горіти, Я просто ним не вмію володіти .
2018-11-20 20:22:59
3
0
Схожі вірші
Всі
Я отпущу с временем дальше ...
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
3379
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1917