Мантра
Неначе шукаєш в прийдешнім надіі проміння. Вважаєш Що душам дарує хтось світле спасіння. Бажаєш Зібрати до купи всі страчені долі з насінням. Не знаєш Законів найвищої Божої волі. Не знаєш прозріння. Рятуй себе сам, рабе власного болю, бо ти є Творіння Що здатне отримати шанс, хоч мізерний до воскресіння. Та тільки надію свою не латай, не плекай, а карай До коріння. Бо там де надія, там – руки до неба, не буде від того спасіння. Бо руки не в небо, а в землю і діло, щоб зріло лиш щире Пахтіння Із хаосу вод повстане краса, як було за часів сотворіння, Безсмертний нектар, алхімічне космічне правічне цвітіння Проллє на пригнічений дух. І зцілить тебе. І всі твої покоління.
2023-08-09 20:58:53
1
0
Схожі вірші
Всі
Тарантела (Вибір Редакції)
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
43
33
8384