Вірші
Чи вдома я?
Говорять, що у всього є початок,
Є кінець;
Третина й середина...
Нема кінця тому лиш, де живем
Любові до Вкраїни.
Любові до калини, до верби
Любові рідним милостливим краєм
Любові до Дніпра-ріки, Дуная
Любові до землі кінця немає.
Приїхав якось з заходу на схід
Старий, не молодий вже пан
Планував завжди свій кожен хід
Ім'я його - Степан.
Любив він дуже мандрувати
Дивитися на світ любив;
По недоторканій землі ступати
І часу марно не губив.
Бува, гуля Степан у Польщі
Гуля у Швеції краях
Чому ж такі чуття гіркущі,
Ніби в ворожих кораблях?
За все життя бував він всюди,
Але не бачив одного:
Які є в Україні люди,
Що мешкають удаль нього.
Недовго думаючи пан
Зібрав все те, що треба
Він перебравсь через паркан
І подививсь у небо.
- Чи міг я буть сліпим таким?
Чи міг я бачить світ?
Навіть коли ж був молодим
Не міг побачить цвіт.
- Цвіт рідної країни
Що робиться на сході там?
Цвіт неньки України
Всю душу я цьому віддам!
Степан, зібравшися з думками,
Рішився рушить в путь далеку
Він усілякими стежками
Йшов далі незважаючи на спеку.
Пройшла година, два і три
Пан не хотів і зупинятись навіть
Він думав: "Ось, лишилось тільки три
Але цим світом час же править..."
Степан дістав годинник
Подивився час: вже було пізно
Настільки пізно, що аж злісно,
Що не встигає він за раз!..
Заснув під деревом у полі
Як завжди з різними думками
Він думав про справжнюю волю
Дана що страшними вовками.
Під утро вирушив у путь.
...
"Ось воно! Нарешті я удома!" -
Вдиха Степан знайомий вітер
"Не бачив ще цього кордона
Як рад я - вже немає літер!"
Але це щастя швидкоплинне
Було у нього в голові
Якесь чуття було глибинне
При цій тутешній вимові.
Звідусіль чується мова
Але не рідна аж ніяк!
"Прівєт, дєла как?" - чутно слово
"Чи вдома я?" - спитав Степан?
Чи може буть таке, що у країні
Іде розмова чужим словом?
Знаходжусь я на Україні?
Чи помилився я кордоном?
Де можна чути рідну мову?
Де дружна, любляча сім'я?
Як же вернуть цю мить чудову?
Чи вдома я?
4
0
599
