Пролог
Дивлюся на монітор телефону.
Там наше спільне фото.
П'ять років пройшло з того моменту.
П' ять років тебе вже немає зі мною.
Біль в середині мене розриває легені.
Важко дихати.
Сльози котяться з очей горохом.
Кричу в пустоту.
Не забула.
Не відпустила минуле.
Слабачка.
Курю наступну сигарету.
Нікотин заповнює легені.
Заспокоююсь.
За що мені це?
Чому саме ти тоді їхав на виклик?
Не дає померти лише менша сестра.
Уже давно б пішла за тобою.
Зірки на небі ніби шепочуть "Забууудь", а серце каже "Плач. Ти не забула його. Не забула свого коханого."
Нові сльози.
Новий біль розриває на частини.
Завтра новий день.
Нові страждання, біль, робота.
Як я хочу, щоб ти був біля мене.
Та тебе немає.
Лише пустота,біль та сльози.
Там наше спільне фото.
П'ять років пройшло з того моменту.
П' ять років тебе вже немає зі мною.
Біль в середині мене розриває легені.
Важко дихати.
Сльози котяться з очей горохом.
Кричу в пустоту.
Не забула.
Не відпустила минуле.
Слабачка.
Курю наступну сигарету.
Нікотин заповнює легені.
Заспокоююсь.
За що мені це?
Чому саме ти тоді їхав на виклик?
Не дає померти лише менша сестра.
Уже давно б пішла за тобою.
Зірки на небі ніби шепочуть "Забууудь", а серце каже "Плач. Ти не забула його. Не забула свого коханого."
Нові сльози.
Новий біль розриває на частини.
Завтра новий день.
Нові страждання, біль, робота.
Як я хочу, щоб ти був біля мене.
Та тебе немає.
Лише пустота,біль та сльози.
Коментарі
Упорядкувати
- За популярністю
- Спочатку нові
- По порядку
Показати всі коментарі
(2)
Пролог
Знайоме відчуття...
Відповісти
2022-11-07 21:55:55
Подобається