Вірш що зрозуміє кожна дівчина

Ігор Дмитрієв

У кімнаті тиша, мов тягар, Стіни шепочуть про забутий жаль. На вікнах дощ малює слід самотній, А серце рветься криком безповоротнім. Світло лампи — тьмяне, як її мрії, Що згасли в тіні чужої надії. І кожна хвиля нічної години Шепоче про те, як болить без причини. Де ти, хто мав би тримати за руку? Де слово тепле у цю гірку муку? Та тільки тінь лишається поруч, Як спогад про втрату, що завжди невчас. Вона сидить, мов статуя з криги, І дивиться в небо крізь шибки вологі. А там між зорями, десь вдалині, Загубилось тепло, що сниться у сні.

2024-11-29 17:12:45

Інші вірші поета

Рятувальник Останній раз Не скажу Тебя Люблю Я Тоже Очень

Інші поети

Тесса

@caxxap16

Alina Taratuta

@TA_lina

HIRONDELLE .

@ptite_hirondelle

Схожі вірші

Всі

Намалюю

Вікторія Тодавчич

Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.

2633

I Saw a Dream

Ілва Стрілецька

I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.

102

16561