Вірш що зрозуміє кожна дівчина

Ігор Дмитрієв

У кімнаті тиша, мов тягар, Стіни шепочуть про забутий жаль. На вікнах дощ малює слід самотній, А серце рветься криком безповоротнім. Світло лампи — тьмяне, як її мрії, Що згасли в тіні чужої надії. І кожна хвиля нічної години Шепоче про те, як болить без причини. Де ти, хто мав би тримати за руку? Де слово тепле у цю гірку муку? Та тільки тінь лишається поруч, Як спогад про втрату, що завжди невчас. Вона сидить, мов статуя з криги, І дивиться в небо крізь шибки вологі. А там між зорями, десь вдалині, Загубилось тепло, що сниться у сні.

2024-11-29 17:12:45

Інші вірші поета

Ромашки Забудь Дитинство Останній раз

Інші поети

"Поэтическая эльфийка" - WtS

@ka_

John Sarah

@Watiri

Йва Миролюб

@YvaMyrolyub

Схожі вірші

Всі

I Saw a Dream

Ілва Стрілецька

I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.

102

16953

Не скажу "люблю"

Asteriya

Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.

6891