Блог
Всі
Книги
Всі
Вірші
Всі
Вірш що зрозуміє кожна дівчина
У кімнаті тиша, мов тягар,
Стіни шепочуть про забутий жаль.
На вікнах дощ малює слід самотній,
А серце рветься криком безповоротнім.
Світло лампи — тьмяне, як її мрії,
Що згасли в тіні чужої надії.
І кожна хвиля нічної години
Шепоче про те, як болить без причини.
Де ти, хто мав би тримати за руку?
Де слово тепле у цю гірку муку?
Та тільки тінь лишається поруч,
Як спогад про втрату, що завжди невчас.
Вона сидить, мов статуя з криги,
І дивиться в небо крізь шибки вологі.
А там між зорями, десь вдалині,
Загубилось тепло, що сниться у сні.
0
0
30
Дитинство
Я знаю !
Ти ще памʼятаєш друже
Дитинства радість
Простоту речей
Де щастям може бути хмара
Що схожість має на звірей
Де кожен літній день як
сказка
Пішов у ліс, ти мандрівник
Коли із складностів лиш
школа
А в мріях просто лісапед
На смак морозиво
смачніше
І ти до дому не зайдеш
Бо ти і так давно у дворі
І більш гуляти не підеш
Де ти не маєш телефона
Але ти знаєш де є всі
Де серед друзів « справді друзі »
І з ними по коліно світ
0
0
83
