Цей вірш про дружбу

Annavi

Так важко друга справжнього знайти... Бо їх вже мало в світі залишилось. Найщасливіші миті з ним щоб розділить... Про це навіть і не снилось. Так мало тих, хто не шепочеться за спиною, У кого щира посмішка, ласкаві очі, Кому весело разом з тобою... Саме таку знайти я хочу! Подруга, більше 20-ти, хоч роздавай! Чесні і не дуже, брехливі є й завзяті... Просто на примітку... просто знай... Та дружби вузли із ними я не можу зв'язати. Та з дитсадка лише одна! Вона ж бо порадниця, сестра! Коли потрібно враз прочистить мізки, Перебере твій гардероб, і все ж знайде, що вдягти! Вона лиш знає в кого закохана без сил..... І тут ви запитаєте:"Чому!? Ну звідки!? Звідки?!" Я відповім: "Бо моя! Тому що справжня! Моя, тому що найкраща!!!"

2018-07-16 20:08:27

Інші вірші поета

Втомилась Іди!!! Очі твої Згадаю, і більш ніколи

Інші поети

AnnaMary

@AnnaMary_

Molaa Nori

@Molaa

Eiffel

@Miss_Eiffel

Схожі вірші

Всі

Тарантела (Вибір Редакції)

Фαйղα Եօթթí #AР #FN

І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽

9201

Я і ніч

Анастасія

Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.

105

13341