Цей вірш про дружбу

Annavi

Так важко друга справжнього знайти... Бо їх вже мало в світі залишилось. Найщасливіші миті з ним щоб розділить... Про це навіть і не снилось. Так мало тих, хто не шепочеться за спиною, У кого щира посмішка, ласкаві очі, Кому весело разом з тобою... Саме таку знайти я хочу! Подруга, більше 20-ти, хоч роздавай! Чесні і не дуже, брехливі є й завзяті... Просто на примітку... просто знай... Та дружби вузли із ними я не можу зв'язати. Та з дитсадка лише одна! Вона ж бо порадниця, сестра! Коли потрібно враз прочистить мізки, Перебере твій гардероб, і все ж знайде, що вдягти! Вона лиш знає в кого закохана без сил..... І тут ви запитаєте:"Чому!? Ну звідки!? Звідки?!" Я відповім: "Бо моя! Тому що справжня! Моя, тому що найкраща!!!"

2018-07-16 20:08:27

Інші вірші поета

Втомилась Іди!!! Очі твої Згадаю, і більш ніколи

Інші поети

Богдан Дубильовський

@bodiadub

Роман Тихий

@volodimir_romanenko

Sp Sp

@sp123

Схожі вірші

Всі

Пóдрузі

Asteriya

Ти — моє сонце у похмурі дні, І без тебе всі веселощі будуть чужі. Ти — наче мій рятівник, А я — твій вірний захисник. Не кидай мене у часи сумні, Бо без тебе я буду на дні. Прошу́, ніколи не залишай мене одну, Адже без тебе я точно потону. Хто я без тебе? Напевно, мене просто нема... Розкажу я тобі про все із цього "листа". Постався до цього обережно і слушно, Щоб не подумала ти, що це, може, бездушно. Адже писала я ці рядки довго, І ти не посмій не побачити цього! Ми же ж з тобою змалку завжди були разом, І дружбу нашу не зруйнуєш навіть часом. А ти пам'ятаєш, як на кухні говорили про хлопців? Ми зберігали всі секрети, наче у таємній коробці. Смієшся ти, як завжди, смішно, І не сказати про це буде грішно. Дуже подобаються мені наші розмови, Особливо, коли ти "ламаєш" свої брови. Чудово, коли твоя найкраща подруга — сестра. Адже не залишить в біді ніколи вона. А завжди буде поруч. Навіть якщо сам чорт стоїть ліворуч.

2758

Печаль прячется в словах

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...

4064