Цей вірш про дружбу

Annavi

Так важко друга справжнього знайти... Бо їх вже мало в світі залишилось. Найщасливіші миті з ним щоб розділить... Про це навіть і не снилось. Так мало тих, хто не шепочеться за спиною, У кого щира посмішка, ласкаві очі, Кому весело разом з тобою... Саме таку знайти я хочу! Подруга, більше 20-ти, хоч роздавай! Чесні і не дуже, брехливі є й завзяті... Просто на примітку... просто знай... Та дружби вузли із ними я не можу зв'язати. Та з дитсадка лише одна! Вона ж бо порадниця, сестра! Коли потрібно враз прочистить мізки, Перебере твій гардероб, і все ж знайде, що вдягти! Вона лиш знає в кого закохана без сил..... І тут ви запитаєте:"Чому!? Ну звідки!? Звідки?!" Я відповім: "Бо моя! Тому що справжня! Моя, тому що найкраща!!!"

2018-07-16 20:08:27

Інші вірші поета

Втомилась Згадаю, і більш ніколи Іди!!! Очі твої

Інші поети

Ella Verrremi

@verrremi

Мария Шпир

@mariya_shpir

PBongPal PAC

@pbongpal_pac

Схожі вірші

Всі

Все й одразу

Ай

Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.

5263

Хай буде так

Юлія Богута

«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.

5962