Інтерв'ю з Ріонтом Фонте
Сон чи реальність
Рішення
Дім
Думи
Інтерв'ю з Ріонтом Фонте
Акторство відкриває новий світ, де  людина може перевтілитися в кого захоче, при цьому залишаючись сама собою в реальності. Часом, це потребує важких зусиль, адже зрозуміти емоції оточуючих потребує певних зусиль. А часом, взяти верх над своїми рухами буває ще складніше. Хоч професія актор не має стабільності, проте приносить одне задоволення і натхнення.

Сьогодні з нами Ріонт Фонте – актор, який здобув популярність завдяки фільму Ріккі Мартіна «Здорово», де зіграв головну роль, як відомий режисер Вольрен. Як мені подобаються усі мої гості, які ж вони всі талановиті. Так, і Ріонт Фонте, тепер уже відомий актор. 

Вступ, який я повторюю майже завжди. Іноді хочеться піти. Але згадую, що це моє шоу.


- Ріонте, ви маєте дуже цікавий типаж, невже це ваш перший фільм. Чесно кажучи, я побачила вас вперше.
- Пані Фріно, авжеж ні. Це мій другий фільм. – всі засміялися у залі. 
Із посмішкою відповідає журналістка: - А який був перший?
- «Здорово» перша частина. – відповів актор.
- Як цікаво! – і всі знову засміялися, - ви напевно, багато разів чули, що ваша гра вражає. Ріонте, ви зіграли так переконливо, що я і усі глядачі в захваті  від вашого перевтілення. Мені дійсно здалося, що зараз я розмовляю з Родріго - відомим режисером.
- Фріно, я вдячний вам за цю похвалу. Тому хочу наголосити, щоб зрозуміти цю персону, я мусив декілька днів прожити в його шкурі, і як результат – я дебютував.
- Ми раді вашому успіху. Тут присутній сильний акцент вашої важкої праці. Розкажіть, будь ласка, щось про ваші перші спроби стати знаменитим.
- Мій шлях до успіху починався з чашечки кави. Пізніше, я йшов на якийсь кастинг з надією, що мені повезе, можливо і на декілька, як коли, і повертався додому. Кожного дня у мене була спроба себе реалізувати. Головне в цьому бізнесі пробувати і не здаватися. І раптом мені посміхнулася фортуна, і я отримав свою першу головну роль у фільмі «Реліквії» - Міранго. Ця роль надихнула мене. Хоч цей фільм і був провальний, але у ньому було стільки всього, що дало мені зрозуміти, відчути те, як це бути актором. І ще одне, серед усіх своїх спроб, я не думав чому у мене не виходить, і навіть не переймався цим. Це, мабуть, єдина моя найсильніша сторона.
- Ми раді почути Ваші поради. Це теж дуже надихає, включаючи і мене.  Ріонте, хочу вас здивувати, але ми віднайшли цей фільм. 

На екрані появився фрагмент з цього мого найпершого фільму. Я справді зіграв так собі. Але згадка про ті дні, повернули мене на знімальний майданчик. Тоді я був молодшим на 5 років, носив випрасувану сорочку та джинси. Всі вважали мене стильним і серйозним, і я теж. Я тоді дуже сильно хвилювався, особливо коли вмикалися камери, не знав куди себе подіти.  Юність пройшла так швидко. 

Закінчилася кінострічка.  

- Ох, і ностальгія за цими днями! – вигукнув Я.
- Ріонте, я здивована, адже у цьому фільмі ви досить інший. Тут легко можна побачити ваше хвилювання, місцями розгубленість. Ви дуже попрацювали над собою за ці останні роки.
- Фріно, знаєте перший провал заставляє працювати над собою кожну хвилину. Від того часу багато змінилося. Пригадую, як вперше зайшов до знімальної зали. По всюди метушня, гамір, а я спокійний. Моє місце було вже готове й усі вже сиділи з текстом у руках. Мені дали текст, я прочитав. І від цього моменту я досі залишаю в русі - це незабутні перші кроки до успіху.
- Ріонте, ваша розповідь надихає інших не зупинятися. 

Ведуча повертає свою голову на камеру зі словами : «Ми вже завершуємо. Якщо вас надихнула ця розповідь і ви хочете почути продовження – відкривайте наш канал на YUOTUBE: @show_frina. Там буде продовження у прямому ефірі, де ви зможете задати особисті питання Ріонту. До нових зустрічей, чекаємо на каналі. З вами була Фріна Лонет та Ріонт Фонте. Всім гарного дня, па па! 

- До нових зустрічей! - вже і я попрощався.


Усе вже позаду.

Цей фрагмент промайнув так швидко. Я був дуже здивований, можливо навіть трохи почервонів від несподіванки. Насправді, це для мене дуже приємний подарунок. Я зміг себе побачити з іншої сторони. Тоді, мої рухи були незграбними, я більше був схожим на сполохану курку, ніж на актора. Міранго - це людина, що знає своє місце у суспільстві. Я мав грим - був з бородою, до того ж дуже густою. Комусь це може подобатися, а хтось подумає про 19 століття, а ще хтось - про те, що просто не голився. Проте, я вважаю, що людина сама собі суддя. І навіть цей персонаж! Він не голився, але був доглянутим, а ще любив свою роботу. 
Сцени фільму відбуватися на відкритій місцевості, де було багато домівок - памʼяток архітектури. Ця місцевість ще досі залишається однією з найкращих. Можливо, навіть трохи схожа з характером героя. Міранго від початку до кінця поступово відкривався. На початку, за життєвими обставинами став любителем життя. Його улюбленим заняттям було ходити на роботу. Однак, коли я перечитував сценарій знову і знову, на мить відчув, що йому щось бракує. Ніби, його любов до життя, як пошук за скарбами. Хоче бути багатим і щось здобути, але сам цього не знає. Під кінець фільму, він так і не став багатим, адже це не була його основна ціль, а став more thoughtful. Так, тоді він використав англійський відповідник до - "поміркований" і ще додав "більш". Хоч після цього він не змінив свій стиль кардинально, адже не боявся себе. Але, точно вже знав, чого прагне.
Тож, цей фільм вийшов провальним, але сюжет цілком заслуговує Оскару.
© Jinker Swift,
книга «Мить життя».
Сон чи реальність
Коментарі