De MADRUGADA
As vezes eu penso que o silêncio me espera A morte pode te dar avisos mas ela chega na véspera Por mais que toda terra seja áspera Tomará que eu não me perca se for muito longe de casa Se algo não der certo a gente bate asa E se a nossa companhia der certo a gente casa Mesmo sabendo que um dia a nossa roupa suja será lavada Ande com calma, mas corra com vontade tendo o olhar fixo no além do mínimo Assim nós chegaremos até a nasa. Dor que não se atrasa Espero te encontrar em outra vida Caminhando no incerto da dívida Em busca de justiça seja o real propósito mas existencial em seu paradoxo de vida.
2019-08-31 05:34:15
0
0
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
3006
Мої слова
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
5167