De MADRUGADA
As vezes eu penso que o silêncio me espera A morte pode te dar avisos mas ela chega na véspera Por mais que toda terra seja áspera Tomará que eu não me perca se for muito longe de casa Se algo não der certo a gente bate asa E se a nossa companhia der certo a gente casa Mesmo sabendo que um dia a nossa roupa suja será lavada Ande com calma, mas corra com vontade tendo o olhar fixo no além do mínimo Assim nós chegaremos até a nasa. Dor que não se atrasa Espero te encontrar em outra vida Caminhando no incerto da dívida Em busca de justiça seja o real propósito mas existencial em seu paradoxo de vida.
2019-08-31 05:34:15
0
0
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2503
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
1993